19 листопада, Львів попрощається з трьома Героями. Богдан Добробабенко, Олександр Пухач, Дмитро Краснянський загинули, захищаючи Україну.
Про це пише Четверта студія з посиланням на прес-службу ЛМР.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки Героїв
Богдан Добробабенко (14.12.1975-19.10.2022). Уродженець села Седнівка Кіровоградської області.
Закінчив із золотою медаллю Седнівський навчально-виховний комплекс “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад”. Згодом отримав диплом із відзнакою у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Едуарда Олексійовича Дідоренка.
Капітан. Із початком агресії росії добровольцем став до лав Збройних сил України, пройшов “бойовий шлях” від гранатометника до командира роти. У вільний час захоплювався дайвінгом.
У 2016 році разом із родиною переїхав до Львова. Проходив військову службу на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки. Двічі був нагороджений відомчими відзнаками Міністерства оборони України.
Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації, вступив на посаду командира роти Інтернаціонального легіону оборони України. Згодом був командиром піхотної роти у складі 60-ї окремої піхотної Інгулецької бригади оперативного командування “Південь” Сухопутних військ Збройних сил України. Брав безпосередню участь у звільненні Іванівки, Миколаївки, Новопетрівки, Високопілля, Архангельського, Трифонівки та Ольгиного на Херсонщині.
Указом Президента України від 8 липня 2022 року за особистий героїзм був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III-го ступеня.
У Богдана Добробабенка залишилися дружина та двоє синів.
Олександр Пухач (26.06.1977-15.10.2022). Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №77 міста Львова з поглибленим вивченням економіки та управлінської діяльності. Після завершення навчання протягом 1995-1997 років проходив військову службу у колишньому Дніпропетровську (нині – Дніпро).
У мирний час був різноробом, працював у будівельній сфері в Україні та за кордоном.
У 2021 році вступив до лав Збройних сил України. Виконував бойові завдання у зоні проведення Операції об’єднаних сил у складі 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
Сержант. Із початком повномасштабного вторгнення держави-терориста боровся з російськими окупантами у лавах тієї ж 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Захищав Батьківщину у “гарячих точках”.
Указом Президента України від 11 квітня 2022 року “за самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України” був нагороджений орденом “За мужність” III-го ступеня.
У Олександра Пухача залишилися колишня дружина, син, двоє онуків та дві зведені сестри.
Дмитро Краснянський (1985-2022).
Закінчив Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. У мирний час працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю “Інститут Проектування “Комфортбуд”.
Захоплювався фотографією, музичним мистецтвом, історією та подорожами.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем вступив до лав Збройних Сил України та став на захист Батьківщини.
Боровся проти російських окупантів у лавах 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України. У жовтні 2022 року Дмитру Краснянському присвоїли звання “молодший сержант”.