Львів опинився у зоні ризику виникнення карстових проваль

Незаконна хаотична забудова міста Львова за останні 10-15 років і нехтування геологічними дослідженнями суттєво збільшили ризики появи карстових проваль у місті.

Як пише «Четверта студія», про це йдеться у дописі Юрія Ситника у ФБ.

«Скоро ві Львові. Минулої ночі в селі Піски на Львівщині просто між житловими будинками провалилася земля. Розмір карстового провалля – 30 метрів у діаметрі і понад 10 метрів у глибину.

Загальна територія Львова, яка вражена карстом сягає 30 квадратних кілометрів. Реально – то є 25 % площі міста (реальної площі, а не «надутої» незаконним приєднанням навколишніх територій). Це вся південно-західна частина міста – від вулиці Стрийської аж до вулиці Шевченка. Зокрема, в районі карстових порожнин розташована «Арена Львів».

Незаконна хаотична забудова міста за останні 10-15 років і нехтування геологічними дослідженнями суттєво збільшили ризики появи карстових проваль. Тож питання буде ві Львові катастрофа чи ні – вже не стоїть. Питання лише коли…»,- зазначається у дописі.

Як  повідомлялося, карстова проблема характерна для Львова. У межах Львова карстово-небезпечна зона сягає 30 кв. км. Під вулицями міста є велика кількість підземних карстових порожнин. Якщо й далі не зважати на існуючу небезпеку, то цілком реально, що ми зможемо стати свідками збільшення проваль.

У Львові небезпека поглиблюється ще й тим, що в карстово-небезпечному районі розташовані житлові будинки і промислові підприємства. Це стосується районів Рясного та Скнилівка, а також вулиць Городоцької, Кульпарківської, Рудницького, Патона, Володимира Великого, Стрийської. У зоні впливу карсту розташований львівський аеродром. Каналізаційний колектор у деяких місцях теж проходить безпосередньо гіпсами. До речі, як повідомив Михайло Наконечний, головний інженер ВАТ “Геотехнічний інститут”, під час його прокладання – за 300 м від багатоповерхової забудови по вул. Кульпарківській – утворилися два карстові провалля до 15 метрів у діаметрі. За словами Михайла Наконечного, практично всі розташовані тут будинки та споруди не мають ніякого протикарстового захисту. Нове будівництво здійснюється також без необхідних за таких умов заходів безпеки. Загалом, геологічні проблеми Львова, і карстова в тому числі, поглиблюються саме через техногенні чинники та неналежну експлуатацію будівель.
Свого часу (а точніше – у 1987 році), у зв’язку з високим рівнем ризику для житлових будівель, геотехнічним інститутом було розпочато геолого-гідрогеологічні дослідження карстово-небезпечної зони міста. Вони мали бути завершені у 1990 році. Через нерівномірне та недостатнє фінансування дослідження тривали до 1992 року. І того ж року роботи, хоч і не завершені до кінця, було повністю припинено. А все через відсутність фінансування. Проте у місті фінансували дослідницькі роботи для спорудження метро. Побудова дослідної шахти за палацом Потоцьких спричинила утворення тріщин на багатьох будинках по вулиці Коперника…

Як повідомлялося, у селі на Львівщині поблизу будинку утворилося провалля.

Коментарі