Коваленко мав би стати персоною нон ґрата в українській журналістиці

Я ненавиджу хамство у будь-якому вигляді: чи хамить продавчиня на базарі, чи чиновник у державній установі. Перед хамством я пасую, бо до нього нормальна людина завжди не готова… Агресія паралізує. На це хам і розраховує. Тому зазвичай не отримує адекватної відповіді.

Про це пише головний редактор газети Високий замок Наталія Балюк, інформує Четверта студія.

Бо відповідати хаму — це опускатися на його рівень. Не всі готові

Саме так і сталося у випадку з бикуванням воєнного експерта Олександра Коваленка в ефірі телеканалу «Київ». Журналістка Ірина Король робила свою роботу: задавала уточнююче запитання, коли візаві відхилився від теми. 

Журналіст має право перебивати та уточнювати. Він господар в ефірі і модератор бесіди, а не підставка під мікрофон. Зрештою, якщо співрозмовнику не сподобалась поведінка журналіста, зреагувати повинен як вихована людина, бо демонструє манеру поведінки на велику аудиторію.

Натомість журналістка наразилась на вкрай агресивну реакцію гостя, який «заткнув їй рота». Його вереск: «Шаааа! Шаааа! Я тут запрошений експерт» злякав і збентежив журналістку. Вона розгубилася і, як часто трапляється у таких ситуаціях, не була готова поставити на місце нахабу. При цьому ледь стримувала сльози, але згодом їй вдалося себе опанувати.

Брутальна, огидна поведінка Коваленка шокувала українське суспільство.

Звісно, це далеко не перший випадок істерик в ефірі. Якщо згадати емоції політиків на різноманітних ток-шоу, яких було безліч на українських телеканалах до широкомасштабного вторгнення, то бикування «ша-експерта» — краплина у морі. Але ця краплина потрапила у переповнену чашу негативних емоцій, які домінують у вкрай вразливому українському суспільстві.

І найкращою реакцією Коваленка на цей скандал було б банальне вибачення, мовляв, не стримався, не зумів приборкати емоції, не мав права так поводитися… Зірватися може кожен, зараз у всіх нерви зіпсовані, а емоційний стан — на межі, але людину характеризує не помилка, а реакція на помилку. Саме реакція видає справжню суть, так би мовити, нутро.

І тут експерт розкрився остаточно. 

Про жодні вибачення, чи навіть виправдання за своє хамство, у випадку з Коваленком не йдеться. Бачимо поведінку типового абʼюзера: у всьому винна жертва його агресії — не так поставила питання, не мала права перебивати, «висловлювала свою точку зору і не давала можливості навести приклад і пояснити, що я маю на увазі». Про це він заявив в інтервʼю іншому каналу, де журналістка була напрочуд лояльна, особливо з огляду на інцидент з її колегою.

У цьому інтервʼю Коваленко сказав, що більше ніколи не піде на канал «Київ», попри те, що там є «і достойні люди, вони себе поводять не просто чемно, а з ними приємно навіть спілкуватися».

З цих маніпулятивних слів випливає, що це журналістка поводилась негідно, була «нечемна», спровокувала його, відтак жодної вини він за собою не відчуває. А потім заводить «шарманку» про некомпетентність журналістів і що він не проти, якщо на ньому хтось буде піаритись…Одне слово, з хворої голови на здорову.

З Коваленком все зрозуміло: це самозакоханий грубіян, який вважає, що вибачаються тільки слабаки… Але не зрозуміло, чому журналісти вважають за прийнятне далі мати з ним справу. Ба більше, відбілювати його! Коваленко мав би стати персоною нон ґрата для журналістської спільноти. Для цього є щонайменше дві вагомі причини: журналістська солідарність та відповідальність перед суспільством, яке промовисто показало, що не готове толерувати таких нарваних персонажів. 

Публічні люди мають задавати манеру поведінки у суспільстві, а не опускати етичну планку до свого рівня. Тому з них і питають більше, ніж, скажімо, з хабалки з базару.

Коментарі

Позначки: Коваленко, Наталія Балюк