Керівник ГО “Варта-1”, депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич підтримав головкома ЗСУ
Про це Зінкевич написав у соцмережах, пише Четверта студія.
“Чому генерала Олександра Сирського вважають правильним командувачем і людиною на своєму місці
Передусім тому, що він не грає в політику. Він не шукає прихильності політичних фігур, не заігрує з елітами, не працює на рейтинги. Він робить єдине, що має робити Головнокомандувач у час війни – командує Збройними Силами України. Саме завдяки цій позиції він став незалежною, професійною опорою армії, зосередженою не на словах, а на результаті.
По-друге, його шлях – це шлях реальних заслуг, а не випадкових призначень. З 2024 року він – Головнокомандувач ЗСУ не тому, що «так склалося», а тому що він це довів роками війни. Його ім’я пов’язане з ключовими моментами нашого спротиву: обороною Києва, Харківським контрнаступом, боями за Бахмут. Він координував захист столиці, брав участь у звільненні значних територій на сході України, і пройшов шлях від командира взводу до найвищої військової посади.
Це офіцер дисципліни, планування й відповідальності. Людина, яка вміє приймати надскладні рішення і виводити війська з критичних ситуацій – як це було в Дебальцевому. І сьогодні саме йому доручено керувати армією в умовах повномасштабної, жорстокої та виснажливої війни.
Що він зробив для України:
• Оборона Києва (2022): організував систему захисту столиці, ухвалював важкі, але необхідні рішення – зруйновані мости, затоплені позиції ворога на Ірпені, що зупинило наступ росіян.
• Контрнаступ на Харківщині (2022): скоординував блискавичну операцію, яка змусила окупантів тікати, залишаючи техніку й території.
• Дебальцеве (2015-2016): вивів українські війська з оточення – складне рішення, яке тоді викликало суперечки, але зберегло життя воїнів.
• Бахмут (2022-2023): керував обороною міста, застосовуючи тактику виснаження ворога.
• Командування Сухопутними військами (2019-2024): координував сили на Донбасі та готував армію до великої війни.
• Герой України: за особисту мужність і внесок у захист суверенітету держави.
Його підхід – це децентралізоване командування, детальне планування, раптовість і військова хитрість. Саме він проводив підготовчі заходи перед повномасштабним вторгненням: перенесення командних пунктів, виведення авіації, збереження критичних ресурсів.
Чому я вирішив написати про нього?
Тому що сьогодні надто багато хейту й зауважень у бік керівництва Збройних Сил України. Я ж дивлюся на речі суб’єктивно, але чесно – через призму того, що зроблено в реальних умовах. А ці умови – надзвичайно складні. Це повномасштабна війна з непередбачуваним ворогом, у якій ми щодня втрачаємо найкращих.
Це біль, який не минає. І ця війна не схожа на жодну з тих, що ми читали в підручниках. Вона потребує інших рішень, іншого мислення і іншої відповідальності.
Можна любити або не любити. Приймати чи не приймати рішення. Але реальність така, як вона є. І в цій реальності ми маємо чітко усвідомити: лише об’єднання навколо спільної мети дасть результат. Перемога не прийде швидко і не буде легкою. Але вона можлива тільки тоді, коли ми разом.
Мені доводилося мати з ним особисту розмову. Він намагався пояснити складність процесів у ЗСУ, принципи війни на лінії фронту. І при цьому він був спокійний, упевнений, чіткий і структурований. Це людина з ціллю. З усіх його слів я зрозумів головне – для нього перемога має найвищу ціну.
Тому я вірю Олександру Сирському. Вірю, що він здатен протистояти російській федерації – за умови, що світові умови не працюватимуть проти нас. Як сказав один мудрий чоловік: «Ви нам можете не допомагати – головне, не заважайте».
Так, буде важко.
Так, будуть втрати – і це найболючіше.
Так, ще багато проблем, адже армію роками нищили.
Але я вірю в Сирського як генерала, який робить свою роботу.
Я знаю, четвертий рік війни ламає психологічно кожного з нас. Але іншого шляху в нас немає. Або ми разом вистоїмо, або ворог не зупиниться ніколи.
Наш шлях – один. Шлях до перемоги”, – йдеться у повідомленні.
серед підозрюваних – працівниця РТЦК та СП
Офіційно