Про це повідомив адвокат Олексій Горошинський, пише “Четверта студія” з посиланням на “Громадське”.
Він також опублікував їхнє відкрите звернення до президента Володимира Зеленського, генпрокурора Руслана Рябошапки та голови Верховної Ради Дмитра Разумкова.
У ньому вони висловили свою позицію щодо раніше здійсненого обміну і повернення до Києва. Також вони наголошують, що не вчиняли злочинів, у яких їх обвинувачують й основна причина їхнього повернення — правда. Вони запевняють, будуть брати участь у подальших судових засіданнях.
hromadske публікує повний текст звернення Маринченка і Тамтури:
Більше 5 років нас тримали за ґратами за злочини, яких ми не вчиняли. Винуватими нас призначив політичний режим, що прийшов до влади шляхом збройного державного перевороту у 2014 році.
Увесь цей час керівництво України використовувало нас щоб «звітувати» перед частиною українського народу про притягнення до відповідальності винних у розстрілах протестувальників на Майдані. Це дозволяло цим політикам приховувати справжніх організаторів убивств правоохоронців та мітингувальників у лютому 2014 року.
Але, навіть маючи усю міць репресивної машини — ГПУ, СБУ, МВС, суди, і політичну волю на засудження завідомо невинуватих осіб, доказів нашої вини не знайшлось.
Лише у 2019 році Святошинський районний суд зважився змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. І це рішення ніяк не було пов’язане з обміном — воно було мотивовано тим, що «прокурором не доведено обґрунтованість підозри у вчиненні умисних вбивств і замахів на такі вбивства».
Вперше за 5 років у нас з’явилась можливість опинитися вдома, поряд зі своїми родинами. Нехай кожен з вас уявить себе на нашому місці. За виконання присяги, даної українському народу «мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя» стояти на захисту громадського порядку й української держави, ми були кинуті за ґрати, названі вбивцями та «ворогами народу», нас ганьбили у більшості ЗМІ протягом 5 років.
Після нашого звільнення під домашній арешт у липні та грудні 2019 року, за ґратами безпідставно залишалися наші товариші по службі — Сергій Зінченко, Павло Аброськін і Олег Янішевський.
Згодом з’явилась можливість їх звільнення в рамках обміну на умовах «всіх на всіх».
Наша відмова від участі в обміні поставила б під загрозу цей обмін загалом. Розуміючи почуття кожного зі списку «на обмін», ми не могли поставити власні інтереси вище інших. Тому були змушені погодитися на участь в обміні.
Також ми розуміли, що цей обмін дозволить привернути увагу влади та громадськості до питання об’єктивної оцінки подій 2014 року. Це був державний переворот. А частина протестувальників не були мирними — вони були озброєними злочинцями. Вони закидували правоохоронців камінням, катували, палили «коктейлями Молотова», розстрілювали їх з вогнепальної зброї!
Про яке справедливе розслідування тих подій може йти мова, якщо цим злочинцям дозволили уникнути покарання?! Їхні спільники у владі у 2014 році прийняли закон про амністію з єдиною метою — приховати від українського народу правду.
Правда — це причина нашого повернення до Києва. Протягом п’яти років судовий процес був основним джерелом правди про Майдан і повинен продовжитися. Ми і надалі будемо брати участь у судових засіданнях.
Нам нічого приховувати — ми не скоювали злочинів. Ми хочемо відновити чесне ім’я спецпідрозділу «Беркут». Ми хочемо, щоб по-справжньому винні у вбивствах правоохоронців і протестувальників були покарані.
Ми закликаємо Президента України, Генерального прокурора України та депутатів Верховної Ради України негайно скасувати закон про амністію майданівців та забезпечити справедливе та неупереджене розслідування подій 2014 року за участі міжнародних спостерігачів та експертів.