Чому українські курорти не приваблюють українців

“Мандруй Україною або чому я не поїду в Затоку. Багато хто вирішує – чекати відкриття кордонів і, можливо, залишитися без літнього відпочинку, чи поїхати в умовну затоку.

Я свій вибір зробив – краще пропущу і нікуди не поїду. Не тому, що я не люблю наше Чорне море. Люблю. Проблема в іншому.

“Наша природа – найкраща”

Дуже часто можна почути цю фразу. Мовляв, сервіс у нас не супер, і доріг немає, але ж яка краса навколо. Люди, агов, ми живемо у 21-му столітті. Конкуренція зростає з кожним роком. Люди їздили, і будуть їздити туди, де краще і комфортніше, а не де красивіше. Та й насправді нічого супер унікального в нашій природі немає. Досить цим прикриватися.

Інфраструктура

Без мережі якісних доріг про внутрішній туризм можна забути. Це аксіома. Поки поїздка на 500-800 км по країні виглядатиме як рулетка – доїдеш чи ні, діла не буде.

Так, останніми роками дороги будують, але цього мало. Треба більше і швидше. І не лише доріг. Але й туалетів, зон відпочинку. Досі згадую, як ми поверталися в Україну через Чоп, і зайшли в перший туалет на митниці (ворота країни, йо). Це було незабутньо.

Екологія

З екологією біда. Сміття можна знайти у лісі, біля озер. Я вже не кажу про стоки в річки і моря. Перед поїздкою на море варто добре подумати, де будеш купатися, щоб не підхопити якоїсь халепи.

Курортні зони

Зазвичай, забудовані, “забиті” ларьками, торговими палатками. Мало “повітря”, дерев, багато галасу і шуму. Здається, у нас немає вільних від торгівлі набережних, де можна було б спокійно прогулятися, пробігтися або поїздити на велосипеді і подихати свіжим повітрям. Місцеві намагаються вичавити максимум грошей з кожного квадратного сантиметру.

Сервіс /ціна

Так склалося, що у нас більшість живе і працює в парадигмі “тут і зараз”. Закриті кордони і є попит на відпочинок в Україні? Ок, підвищуємо ціни на 20-30%. 5 років тому теоретично розглядав можливість поїхати в Затоку з малими дітьми. Двокімнатний звичайний номер, з кондиціонером, “зручностями”, парковкою в дворі неподалік моря коштував близько $80 на добу. “Ну, що, берете? Бо у мене вже є заявки на цей час”, – безапеляційно запитала господиня комплексу. Я порівняв з цінами в Болгарії і одразу відмовився.

Все вищевикладене – мої враження і досвід після багатьох тисяч кілометрів Україною і Європу. Дуже хочу, щоб у нас були можливості для коротких і довгих поїздок країною, але щоб стати привабливими для туристів, треба забути про “найкращу природу”. Віжуали і хештеги проблему не вирішать. Рано чи пізно, кордони відкриються і люди витрачатимуть гроші там, де їм добре”.