Світлана Гнатуш, фото надане автором
Україна, прагнучи у Європу, поки що залишається на рівні декларації цього прагнення
В Україні триває третя хвиля коронавірусу. За рік пандемія COVID-19 торкнулась життя кожного українця – як тих, хто переніс хворобу або хворіє і зараз, так і тих, кому пощастило не заразитись. Яка ситуація на сьогодні і що чекає українців завтра, що відомо про коронавірус та що досліджено медициною та як вберегти себе та близьких від захворювання – у інтерв’ю ІВ Четверта студія розповіла Світлана Олексіївна Гнатуш – професор, завідувач кафедри мікробіології Львівського національного університету імені Івана Франка.
Згідно із даними сайту Worldometers, 19 березня 2021 року Україна опинилася серед лідерів за добовим приростом нових випадків COVID-19, а станом на 10:00 була на першому місці. На Вашу думку, з чим пов’язана динаміка зростання зараження коронавірусною інфекцією сьогодні?
Динаміка зростання зараження коронавірусною інфекцією в Україні сьогодні обумовлена безвідповідальністю населення і некомпетенцією або відсутністю відповідних служб, неможливістю вплинути на епідеміологічну ситуацію людей, які відповідають за цю ланку роботи. Тестувань проводять багато, але що далі? Хто і як відслідковує контакти і пересування інфікованих осіб? Ніхто і ніяк. Чи це мають робити сімейні лікарі? Ні, бо їм мало часу навіть у телефонному режимі проконсультувати своїх пацієнтів. Чи можуть контактні особи йти на самоізоляцію? Одиниці йдуть, тільки дуже свідомі. Носії інфекції, особи без важких симптомів їздять у транспорті, ходять у магазини, на свята, банкети, зустрічі… Можна говорити про те, що вони мусять працювати щоб прогодувати родини. Однак для такої категорії людей дуже часто забракне коштів, які вони зароблять за 10-12 днів, якщо хтось з родини потрапить у лікарню. Ніхто у світі не спростував вчення Л.В. Громашевського про епідеміологічний процес, який виникає і підтримується тільки за умови трьох первинних рушійних сил або ланок епідемічного ланцюга: 1) джерело інфекції; 2) здійснення механізму передачі збудника; 3) сприйнятливість населення до цієї інфекції. На цьому законі базуються всі заходи профілактики.
З 19 березня у Львівській області посилили карантин на 10 днів. За словами міністра ОЗ Максима Степанова, якщо після епідемічних заходів кількість хворих не зменшиться, Львівщину чекає “червона зона” (На момент оприлюднення розмови область уже де-факто віднесли у так звану червону зону, – Ред.). Наскільки важливу роль відіграє тривалість соціальних обмежень?
Багато економічно розвинутих країн повертаються до суворих обмежень, бо розуміють, що доки є джерело інфекції (хвора людина чи безсимптомний носій), то потрібно мінімізувати передачу збудника через соціальні контакти до того часу, доки не зменшать сприйнятливість населення до інфекції шляхом вакцинування. Треба так організувати роботу підприємств, щоб соціальні контакти були безпечними. Треба вчити населення бути соціально відповідальним. Часто маємо дотримання правил безпеки на робочому місці, а після роботи банкети, тусовки, бари… Люди знімають напруженість робочого дня і забувають, що ніщо так не знімає напругу як апарат ШВЛ! Цю абревіатуру тепер знають усі. А емоції, коли бракує кисню і немає доступу до нього, не порівнянні з емоціями від кальяну! А настрій, коли дорогі люди потрапляють у переповнені лікарні, є драйвовішим, ніж на банкеті, особливо, якщо вдається госпіталізувати і отримати ліжко в коридорі чи у палатці тимчасового госпіталю. З усього банкетного меню стає актуальним тільки його величність Кисень! Усі відразу починають щиро молитися Богу і розуміють, що робити це можна і дома.
Скільки ще нам доведеться жити із пандемією коронавірусу?
З пандемією жити нам ще 1-2 роки. Це залежить від ефективності вакцин. А з глупістю нашою і безвідповідальністю у виборі пріоритетів – все життя. Якби на розвиток біології виділяли стільки коштів, як на модельний бізнес, то можна було б запитати біологів про вірусологічні дослідження. А ще можна говорити про підготовку вірусологів і мікробіологів. Сьогодні університети готують біологів, а на спеціалізацію (чи це ботанік, чи вірусолог, чи генетик) відводять дуже мало часу. Більше уваги приділяють формуванню soft skills. Але не менш важливими має бути і біологічна безпека та глобальні ризики, які з нею пов’язані. За іронією долі я складаю стандарти підготовки біологів, але маленькою ковдрою зігріти усіх неможливо.
Сьогодні весь світ продоводить масову вакцинацію. Влада України закупила лише 500 тисяч доз вакцини. Наскільки ефективним є щеплення проти COVID-19 та які методи гіперімунізації Ви б порадили людям, яким не вистачить вакцини?
На 43 млн населення України 500 тис. доз вакцини – це дуже мало. Це смішна цифра! Через тиждень-два, коли побачать, що серйозних ускладнень у вакцинованих немає, розпочнеться страшний ажіотаж. Боюся, що будуть проблеми отримати другу дозу вчасно. Без вчасно отриманої другої дози вакцинація буде неефективною. Як кажуть – гроші на вітер. Не хотілося би говорити про корупцію, але вона у нас буде. А ще у програмі вакцинації зовсім забули про педагогів, які контактують з сотнею людей за день. Вони навіть не громадські діячі. Щоб я порадила людям, яким не вистачить вакцини? Те, що і собі кажу кожен день: ти потрібна найбільше сама собі і своїй родині. Наша країна, прагнучи у Європу, поки що залишається на рівні декларації цього прагнення. В європейських країнах теж багато проблем, які створила коронавірусна інфекція, але вони працюють вже сьогодні над проблемою вакцинування робочих мігрантів. А наша – прагне вакцинувати педагогів через рік. А навіщо нам громадяни, які вмітимуть читати і рахувати? Більшість педагогічних працівників вже і так перехворіли і будуть хворіти. Їхнє здоров’я і життя сьогодні зовсім не у пріоритетах політиків. Треба обов’язково знайти і мати контакт з відповідальним добрим лікарем, з яким контактували від перших симптомів. Необхідно розуміти, за які кошти будеш лікуватися і де братимеш кисневий концентратор, якщо родина не матиме коштів і можливості його придбати у випадку хвороби за гроші чи дуже великі гроші. Після цього проводиш аналіз своїх контактів і подій та визначаєш їх необхідність. Потім любиш себе і родину та розумієш, що спілкування з найріднішими і коханими людьми – це найбільша розкіш.
Наскільки ефективні маски та захист для рук? Чи захищає це від вірусу?
Маски ефективні у закритих приміщеннях чи у місцях скупчень людей, де не можна дотриматися дистанції. Важливо користуватися ними у транспорті. Таксі – це теж транспорт.
Відсоток ефективності за різними дослідженнями різний (від 30 до 90 %). Це залежить від матеріалу, технології виготовлення маски, температурного режиму і вологості довкілля, від того скільки людей носять маску, а скільки без маски. Є таке поняття як доза інфекційного чинника, який потрапляє в організм. Носіння маски зменшує дозу.
Миття рук є обов’язковим. Воно не зашкодило ще нікому і ніколи. Бризнути раз дезінфектором неефективно. Дезінфікуючі речовини треба використовувати з дотриманням рекомендованого часу і дози. Більшість розпилювачів, які продають, – це комерційний проект.
Чи можуть світ чекати нові пандемії. До прикладу, на Львівщині раніше лабораторно підтверджували інфікування хантавірусом. Наскільки це небезпечне захворювання?
Людство завжди переходило через пандемії. І буде переходити. Це потрібно людям для свого еволюційного розвитку. Віруси – це біологічні мутагени. А мутації – це матеріал для природного добору. Ще у липні 2013 року Американська Академія Мікробіології скликала 25 вірусологів-експертів для обговорення ролі, що її відіграють віруси в природі, у контексті нових технологій та накопичення великого обсягу нових знань. Еволюція, екологія і клімат зазнають впливу світу вірусів. Колоквіум був сфокусований на вірусах, не як на інфекційних і хвороботворних агентах, а на комплексній взаємодії між вірусами та їхніми хазяями, і на тому, як ці взаємодії впливають на довколишній світ і на життя в ньому. Наприклад, плаценти ссавців не було б якби не віруси. Це дуже цікава тема і її можна присвятити окремі сторінки.
Щодо хантавірусів, то вони відомі як ті організми, які спричиняють поодинокі випадки інфікування людей. Ці віруси циркулюють серед гризунів, до людей потрапляють під час їхнього тривалого перебування в місцях мешкання гризунів. Однак зважаючи на можливість мутацій і зміну господарів, необхідно активно досліджувати цю групу вірусів. Перші симптоми як у випадку грипу, але наступні досить важкі. При важких формах хантавірусного легеневого синдрому смертність досягає 50 %.
Як коронавірусу вдалось подолати видовий бар’єр? Як саме тварини можуть передати віруси людині? Чому віруси, які переносять тварини, настільки небезпечні для людей?
Віруси швидко мутують, тому і долають бар’єри. Чому віруси тварин небезпечні для людини? Бо людина – це теплокровна тварина. Будова клітин людини (вірус уражує клітини, бо він як жива істота виявляє себе в клітині хазяїна), механізми функціонування клітин дуже подібні з клітинами тварин. Це тільки людина «думає», що вона царює, демонструючи наслідки свого «царювання» на планеті і прагнучи освоїти нові планети… Віруси просто живуть та розмножуються і їм це дуже добре вдається. Вони примітивно збудовані, прийшли одні з перших на планету, живуть у світі рослин, тварин, мікроорганізмів. Живуть і будуть жити.
Будьте здоровими і живіть дружно з бактеріями і вірусами, які вас населяють!
Діана ШВИДУН для ІВ Четверта студія
Коментарі
Позначки: Коронавірус, Світлана Гнатуш
