У Львові відкрили оновлену площу Коліївщини (ФОТО)

Галерея 13 Вересня, 2021 1 292

У Львові відкрили оновлену площу Коліївщини, фото ЛМР

У Львові відкрили оновлену площу в історичній єврейській дільниці Львова.

Про це пише Четверта студія з посиланням на прес-службу ЛМР.

Цим завершується проект «ReHERIT: Спільна відповідальність за спільну спадщину», який розпочався у 2018 році та реалізований управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради, Центром міської історії, Лабораторією міського простору та Відділом культури Уманської міської ради за фінансового сприяння Європейського Союзу.

З нагоди відкриття оновленого громадського простору мешканців площі, львів’ян та гостей міста привітали міський голова Львова Андрій Садовий, головний рабин Львова та Західної України Мордехай Шломо Болд та президент Львівської обласної благодійної організації «Бней-Бріт «Леополіс».

Водночас, директорка Центру міської історії Софія Дяк розповіла присутнім про задум проєкту, а начальниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко подякувала кожному, хто долучився до проєкту та працював над оновленням площі.

«Це дуже символічно, що відкриття оновленої площі збіглось із проведенням Європейських днів єврейської культури та спадщини. Сьогодні ці дні проходять під гаслом «діалог». Бо саме діалог між людьми різних національностей, культури, діалог між релігіями – це найкраща запорука взаєморозуміння і краща вакцина. Ми дуже вдячні всім людям, які були залучені до реалізації та оновлення цієї площі. Сподіваюсь, що ця площа стане ще однією перлиною в нашому прекрасному місті», – сказав президент Львівської обласної благодійної організації «Бней-Бріт «Леополіс» Михайло Плєсков.

«А хтось може пригадати, коли тут востаннє була вода? Бо я тішився, як маленька дитина, коли 2 роки тому на вул. Коперника ми відновили фонтан «Криниця з левами». Він не працював 70 років. Я думаю, що і ця криниця востаннє працювала десь на початку минулого століття. Вода важлива для нашого міста: важлива вода, важливі люди, важливе порозуміння і важлива співпраця. У моєму розумінні, цей простір – це простір сусідів. Сюди приходять люди різних національностей, різних віросповідань. Але вони почуваються тут дуже комфортно. Хочу подякувати, перш за все, всім тим, хто долучився фінансово, бо це немалі кошти. Хочу подякувати всім тим, хто тут важко працював. Ця площа особлива. Вона дуже львівська і дуже красива», – зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.

Проєкт зосереджувався на осмисленні особливостей історії прикордоння, багатства та великого потенціалу європейської спадщини, як надбання для місцевого розвитку та розбудови різноманітного та інклюзивного культурного середовища. У рамках проекту основними напрямками була робота з гідами та вчителями, розробка ознакування об`єктів культурної спадщини у Львові та Умані та реконструкція площі у Львові як зразок сучасного трактування спільної спадщини у громадському середовищі сучасного міста.

Проєкт оновлення площі розроблений бюро «Рутенія» (архітектор Ольга Криворучко), роботи виконувала фірма «Вельт Капітал». Замовник та координатор робіт – управління охорони історичного середовища Львівської міської ради. Під час археологічних досліджень знайдено залишки міського оборонного муру та фундаменти будівель, які ознаковані в мощенні. Також локалізовано криницю, що була осередком площі.

Цей проєкт повертає її не лише у формі фонтану – сучасна криниця реферує до проекту середини XIX століття, який був реалізований на цьому місці. Водночас це місце пам’яті, оскільки криниця була одним з головних місць зустрічей мешканців, які були сусідами. Над проектом нової інтерпретації криниці працювала команда Центру міської історії у співпраці з істориками з різних країн та гідами зі Львова. На цямринні криниці можна побачити вибрані імена львів’ян та львів’янок, які мешкали довкола площі з кінця XIX і до Другої світової війни та були записані у адресні книги різних років. Їхні імена та професії написані ідиш, польською та українською мовами і передають насичене та сповнене змін життя цієї дільниці.

«Важливою частиною роботи з минулим, роботи зі спадщиною, є розглядання, помічання того, що на перший погляд здається не дуже велике, не дуже помітне. Коли ми дивилися на площу, ми думали, яку історію можемо розповісти, яка пов’язана зі спадщиною. І це є історія про будівлі. Якщо подивитись під ноги то можна побачити лінії з червоної цегли – це будинки, які тут стояли. Історія міста – це звісно ж історія будинків. Історія цієї площі – це історія, коли місто розросталося. Коли були розібрані мури, також було розібрано кілька будинків. У 19 ст. з’явилася площа, перша назва якої була пл.Єврейська. І ця назва віддзеркалювала і тодішність, і історію цієї околиці, бо ми знаходимося у історичній єврейській дільниці міста. Тут можна знайти 12 таблиць, які розповідають про різні будівлі, про різні інституції, які складали життя, щоденність для людей, які тут мешкали. З іншого боку, площа – важливий елемент щоденного життя міста, кожна площа, навіть ця маленька. І тут ми можемо уявити, як зустрічалися, виходили, працювали, говорили, проходили один повз одного мешканці.

І коли ми думали, як привнести історію і спадщину, ми відійшли від будинків і подумали про людей. Дивилися на адресні книжки і вибрали декілька сотень імен людей, які жили в цій околиці. Перед нами було велике завдання: як про них розповісти і де про них розповісти. Ми подумали, що криниця могла б бути тим місцем, щоб розповісти про людей. Але як сказати? І тут ми вибрали щось, що є дуже індивідуальне, дуже особисте – це ім’я. А друге – це щось соціальне, ким ми є на щодень – це професія. Тут можна прочитати понад 70 імен здебільшого чоловіків, але також і жінок, які жили і працювали до 1939 року з кінця 19 ст. у різні декади і різні часи. Ця дільниця була реміснича, тут мешкали кравці, продавці, вчителі, чиновники – і це є їхня історія. Про декого ми знаємо більше, про декого ми не дуже знаємо багато. Запрошую всіх прочитати, але не тільки з думкою про минуле, а й з думкою, що місто творять всі його мешканці. І кожен по-своєму є особливий, важливий, і всі ми додаємо до того, яким є теперішнє і яким є майбутнє», – розповіла Софія Дяк, директорка Центру міської історії.

Майже ніхто з довоєнних мешканців не пережив війну, але площа залишалася важливою частиною життя околиці. Криниця як місце пам’яті «розповідає» про різні персональні історії сусідства та співжиття у минулому. Розповіді про мешканців цієї частини міста у минулому підкреслюють сучасне розуміння, що місто творять усі його мешканці.

Площа, оновлена як сучасний громадський простір, та ознакування історичних будівель та місць є частиною осмислення та поваги до історії та спадщини середньовічного єврейського кварталу.

«Загалом цей проєкт вартує порядка 3 млн грн, місто дало 1 млн грн, а 2 млн грн – це кошти з європейських грантів. Тут також дуже хороша колаборація. Ми дякуємо всім, хто цінує та інвестує в історичну спадщину і реставрацію.

Якщо пригадати, якою була ця площа до реставрації, і якою вона є зараз – це дві великі різниці. Поміняні всі мережі та комунікації, нова бруківка, нові крісла, нові смітники, і сама криниця, з якої йде вода», – додав міський голова Львова Андрій Садовий.