У Київській школі економіки презентували курень, у якому вчились школярі деокупованого селища

У Київській школі економіки презентували курень, у якому вчились школярі деокупованого селища

До Дня захисту дітей у Київській школі економіки пройшла презентація “куреня на пагорбі”, у якому вчились школярі деокупованого селища Харківщини. Арт-об’єкт, що отримав назву “ЗАХИСТОК”, має на меті показати світу труднощі і виклики, з якими зіткнулися  українські діти через війну – і як вони їх, попри все, долають.

Про це пише Четверта студія.

Ворожі удари по критичній інфраструктурі залишили школярів прифронтових сіл без можливості продовжувати навчання. Тоді учні села Гонтарівка у пошуках зв’язку вибрались на пагорб в 150 метрах від школи – єдине місце, де ловив інтернет. З підручних матеріалів вони побудували на вершині пагорбу курень, де провели шкільні дні минулого навчального року. Тепер цей курень представили у Київській школі економіки – як символ незламності дітей України і переможну силу освіти.

Захід почався з хвилини мовчання для вшанування пам’яті дитини, загиблої у Києві під час нічної російської атаки 01 червня.

У презентації взяли участь Президент Естонської Республіки Алар Каріс, Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні Каімо Кууск, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Лариса Ґаладза, президент Київської школи економіки Тимофій Милованов, директорка KSE Foundation Світлана Денисенко, куратор Володимир Кадигроб, директора школи Людмила Мироненко, представники українського бізнесу, які долучились до облаштування укриттів у школах України.

«Сьогодні у нас є дуже чітка проблема – якщо школа не має укриття, вона не може повернути дітей на офлайн-уроки. В Україні налічується тисячі таких шкіл, які не мають сховища. Завдяки KSE Foundation вже облаштовано укриття в 27 школах, 120 шкіл зараз в роботі. Нам вдалось повернути вже 9 тисяч дітей до навчального процесу в шкільні приміщення. Це стало можливим завдяки вашим пожертвам. Зокрема, завдяки внеску Raiffeisen Bank в розмірі 1 мільйон євро. Також Dragon Capital, які надали 42 тисячі доларів. ПУМБ надав 1 мільйон гривень. АEQUO від Олексія Філатова домовились зробити внесок в 37 тисяч доларів, 19 тисяч з яких уже внесені і допомагають убезпечити школи. Farmak Company надав 10 тисяч доларів. Компанія MTI надала 6 тисяч доларів. Київстар та інші благодійники зробили внески від 5 до 10 тисяч доларів. Всі ці пожертви разом роблять можливим повернення близько 50 тисяч дітей до навчального процесу в школах», – зазначив Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки.

Алар Каріс наголосив на тому, що Естонська Республіка залишається поряд із Україною та українцями, і продовжить інвестувати у безпеку дітей і якісну освіту:

«Майбутнє України починається з дітей та молоді. Росія систематично знищує школи, дошкільні заклади. Ми не можемо чекати, коли закінчиться війна, ми повинні подбати про дітей зараз, подбати про безпеку та освіту, бо якщо ми не в змозі подбати про це, ми не можемо мати майбутнього. Я приїхав з країни з населенням 1,3 мільйона людей, найціннішим капіталом для нас є люди. Тому ми вирішили інвестувати в майбутнє України. Минулого року ми заснували українську школу в Таллінні, цього року Естонія побудувала новий дитячий садок в Україні, в Житомирській області, зі сховищем.

Надзвичайні страждання випали на долю українців, але разом із народом України та такими інституціями, як Київська школа економіка, ми інвестуємо у наших дітей, тому що це спільне майбутнє. Ми, естонці, хочемо сказати, що ми з вами і допомагаємо», – говорить Алар Каріс, президент Естонської Республіки.

Благодійний фонд Київської школи економіки після початку повномасштабного вторгнення швидко переформатував роботу і додав до своєї стратегічної мети розвитку освіти і підтримки студентів нову масштабну ціль – допомогу армії та гуманітарну підтримку українців. За підтримки посолки Канади в Україні, пані Лариси Ґаладза, робота фонду також розширилась для облаштування укриттів у школах України:

«Якось за ланчем з Тимофієм Миловановим ми говорили про те, що школа в сільській місцевості, де 200 учнів, не могла повернути школярів до навчального процесу через відсутність бомбосховища. У такій сільській місцевості суми в 1000–2000 доларів є непідйомними, тому через те, що не можна оснастити школу бомбосховищем, діти залишаються з батьками і не ходять в школу. Я сказала, давайте подбаємо про дітей. Так ця робота почалась.

Я хочу сказати, що KSE – це не просто навчальна установа, а дуже активний агент позитивних змін, який 3,5 роки активно долучається до різних проблем і ситуацій, допомоги в різних кризах, починаючи з COVID-кризи і до повномасштабного вторгнення. Для Канади це дуже цінний і ефективний партнер, тому що діяльність KSE базується на документальній основі. Якщо у вас є цікава і корисна ідея, яку треба впроваджувати, звертайтесь до KSE. Бо мати ідеї – це одне, а мати намір впроваджувати і фінанси для підкріплення – це інше. KSE зарекомендували себе як партнера, який вміє і одне, і друге», – сказала Лариса Ґаладза.

Усі гості заходу були згуртовані навколо куреня – його дбайливо розібрали на Харківщині і заново зібрали у тому ж вигляді вже біля Київської школи економіки.

Презентував арт-об‘єкт куратор Володимир Кадигроб:

«Цю споруду діти з Гонтарівського ліцею побудували з підручних матеріалів для того, щоб вирішити дуже практичну проблему: мати захист від вітру та дощу в єдиний точці, де можна зловити інтернет та продовжити навчання. Це приклад неймовірної стійкості та креативності наших дітей. Після того, як спільними зусиллями вдалось вирішити проблему зв‘язку для школи, ми вирішили зберегти цю контрукцію вже як арт-об‘єкт та символ часу. Вперше ми показуємо її біля кампуса Київської школи економіки, а далі у нас є плани представити об‘єкт в іноземних закладах освіти».

Сама директорка сільської школи, Людмила Мироненко, наголошує, що учням не лише довелось збудувати курень, але і розмістити його за водонапірною баштою, щоб сховатись від російських військ:

«Окупанти перебили дріт ще в квітні 2022 року, тоді ми втратили зв’язок. Той пагорб був єдиним місцем, де ловив інтернет. Там було холодно, постійний вітер, дощі, тому хлопці, Микола з 5 класу, Денис з 5 класу, Артем з 7 класу і Женя з 11 класу, побудували халабуду. Вони розмістили її так, щоб окупантам не було видно халабуду за водонапірною баштою, що стоїть на пагорбі.

Я хочу сказати слова подяки, особливо Тимофію Милованову, що про нас дізнався світ. Я такий потужний заряд отримала від Київської школи економіки, це мене надихає і хочеться далі працювати, навчати дітей. Хочеться дітям розповідати, що ми будемо в безпеці. Я на це сподіваюсь».

Експозиція буде представлена на території Київської школи економіки до 12 червня.

Коментарі

Позначки: Київ