Мінкульт просять внести 18 об'єктів Миколаївської фортеці до держреєстру
Учасники Міжнародної наукової конференції “Миколаїв – фортеця на Дністрі” звернулися до міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка. У ньому закликали Мінкульт внести усі складові Миколаївської фортеці до Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини.
Про це пише Четверта студія з посиланням на Суспільне.
Усі об’єкти Миколаївської фортеці хочуть внести до Державного реєстру, аби її не знищили, каже керівник обласного управління охорони об’єктів культурної спадщини Василь Петрик.
“На сьогодні три об’єкти складових пам’ятки внесені до Державного реєстру наказом Міністерства культури. Решта 18 перебувають у статусі щойно виявлених, згідно розпорядження голови Львівської облдержадміністрації. На деякі з тих об’єктів вже виготовлена облікова документація та подана до Міністерства культури. На інші ще розробляється. Думаю, що вдасться до кінця цього року облікувати всі складові цієї пам’ятки. Зараз Миколаївська фортеця має статус пам’ятки місцевого значення”, — каже Василь Петрик.
Перші оборонні споруди фортеці збудували у середині XIX століття під час російсько-турецької війни. Згодом, основні будівлі фортеці були споруджені перед Першою світовою війною.
Про можливі казарми, в яких під час Першої світової війни були австрійські військові розповідає місцевий краєзнавець Микола Гнатів. Ці казарми – частина Миколаївської фортеці:
“Це були казарми тих часів. У перших трьох казармах жили вояки. У першій казармі я вважаю, жили вояки, які займали позицію в обороні цієї батареї, яка знаходиться на горі. Друга казарма, можливо, була для обслуговуючого персоналу. У третій казармі жили і артилеристи, які обслуговували гармати і збоку в невеликій печері, ймовірно, був склад”.
Згодом фортецю використовували партизани.
Мінкульт просять внести 18 об’єктів Миколаївської фортеці до держреєстру
Мінкульт просять внести 18 об’єктів Миколаївської фортеці до держреєстру
Мінкульт просять внести 18 об’єктів Миколаївської фортеці до держреєстру
“Прийшли більшовики, вони почали знищувати її. Чому почали знищувати, бо там ховалися українські партизани. Вони просто підривали бетонні плити, які були на перекриттях”, — розповідає краєзнавець Микола Гнатів.
Такі фортеці дозволяли зменшити втрати серед військових, розповідає дослідник фортифікацій Максим Ющенко:
“Це будівництво укріплень було для того, щоб дати можливість оборонцям якомога меншими силами утримувати великі території, великі ділянки і стримувати значно більші сили ворога. Наприклад, укріплення біля Миколаєва, весь цей комплекс – він приблизно був розрахований на гарнізон. Вони мали стримати не менше корпусу, тобто не менше двох-трьох дивізій”.
Миколаївська фортеця розташована на території трьох територіальних громад – Миколаївської, Тростянецькій і Розвадівської. Голова Миколаївської громади Андрій Щебель каже, що власникам земель надсилали листи про виявлення пам’яток:
“Ми направили листи усім власникам земель, які “вболівають” (в лапках) за майбутнє фортеці, що тут виявлено пам’ятки і попросили їх, відповідно до чинного законодавства укласти охороні договори із відповідними організаціями”.
За словами голови Миколаївської громади, на території фортеці можна облаштувати туристичну локацію та використовувати її як додатковий заробіток для громади.
