Ландшафтна дизайнерка Маріуполя долучиться до оновлення львівських парків

До оновлення львівських парків долучиться фахівчиня, яка раніше опікувалася зеленими зонами Маріуполя, – ландшафтна дизайнерка міста Наталія Гончарова. На запрошення міського голови Андрія Садового, з 4 квітня вона працюватиме на посаді заступника начальника управління екології та природних ресурсів. Насамперед йдеться про найстаріший міський парк України – імені І. Франка, клумбу на пл. Ринок, а також сквери біля церкви св. Андрія та Домініканського собору.

Як зазначила начальниця управління екології та природних ресурсів ЛМР Олександра Сладкова, зі своєю колегою познайомилася випадково в соцмережах уже в час війни. Через відпустку, з Маріуполя вона виїхала напередодні війни – 23 лютого. А її родина змогла покинути місто тільки через місяць – 23 березня.

«Познайомились у соціальних мережах. Через приватну бесіду я зрозуміла, що це та людина, яка робила парки, які мені завжди ставили у приклад. Про парки Маріуполя ходили легенди: що там роблять посадки середнього рівня, що там фантастичні кущі, злаки, багаторічники. Вони працювали з тими рівнями озеленення, які зустрічаються в європейських парках. Це те, чого нам дуже бракує. Саме цим речам нам у Маріуполя цікаво повчитися», – розповіла Олександра Сладкова.

Ландшафтна дизайнерка Маріуполя долучиться до оновлення львівських парків

Наталія Гончарова сподівається, що її досвід допоможе Львову видозмінитися. Хоча, додає: місто дуже красиве і без втручань ландшафтних дизайнерів.

«Вразив парк імені Франка – нагадує міський сад Маріуполя. Дуже багато старих дерев, і це тішить. Красиво, атмосферно, тут свій мікроклімат. Можна додати більше квітучих рослин, первоцвітів», – сказала дендрологиня Маріуполя.

Вже після досконалого ознайомлення зі всіма зеленими зонами міста, буде представлено план щодо їхнього оновлення та удосконалення. Як наголосила Олександра Сладкова, доглядати та розвивати парки навіть у воєнний період – надзвичайно важливо, оскільки вони мають певний терапевтичний ефект як для львів’ян, так і для тих людей, які пережили жахи війни і знайшли тут тимчасовий притулок.