Декомунізована назва села на Львівщині не сподобалась його мешканцям. Фото: Радіо Свобода.
На Львівщині склалася скандальна ситуація з селом, назва якого підпала під закон про декомунізацію. Три роки тому постановою Верховної Ради село Андріївка вирішили перейменувати на Мармузовичі. Селяни одразу ж запротестували і просили парламентарів не підписувати цю постанову. Андріївська сільська і Буська районна ради ухвалили рішення залишити назву села Андріївка – на честь святого Андрія Первозванного. А днями Львівський окружний адмінсуд зобов’язав Андріївську сільраду змінити назву на Мармузовицьку. Про це пише “Четверта студія” з посиланням на “Радіо Свободу”.
Перед в’їздом у село вивіска – Андріївка. На автобусній зупинці написано Андріївка. На громадському транспорті теж вказано – Андріївка. Люди різного віку називають своє село лише Андріївка (наголос на «ї»).
На запитання, де вони живуть, чути у відповідь:
«Моє село Андріївка і я хочу, щоб так було. Так [воно] називалось і так називають мої діти, внуки. Я ту іншу назву навіть не можу вимовити… Завжди знала, що Андріїка на честь святого Андрія Первозванного», – каже Євгенія Ващишин.
То моя мама в Ферлеївці жила, а я в Андріївці. На МТС був такий комуніст-машиніст Андрєєв, то взяли і перейменували. Ми казали не Андріївка (наголос на «і»), а Андріївка (на «ї») на честь святого Андрія Первозванного. Мені 75 років. Ми не хочемо ніякого Андрєєва, ми – Андріївка», – говорить Ольга Гнип.
«Андріївка для мене на честь святого Андрія Первозванного, а звідки Мармузовичі – не знаю. Всі мої документи доведеться мені переробляти», – говорить місцевий підприємець Степан Стахів.
«Пам’ятаю Ферлеївку ще. Це історія нашого села, бо тут мешкав пан такий. Колись були Мармузовичі. Андрєєв жив тут у 1946 році, а хто його вбив не знаю. Я би хотів, щоб село називалось Андріївка. Чому?Тому що один був чоловік Патроцький Андрей, член ОУН, УПА, його арештували і розстріляли у 1945. Я б хотів цю історію повернути», – зауважив 92-х літній Ярослав Стець, який 25 років провів у сибірський таборах, чия родина була репресована комуністичним режимом.
Що у назві комуністичного?
19 травня 2016 року Верховна Рада, згідно з Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» (ухвалений 9 квітня 2015 року), проголосувала за Постанову про перейменування деяких населених пунктів, у тому числі, і села Андріївка на Мармузовичі. Інститут національної пам’яті, який подав перелік населених пунктів, пояснив тим, що «І.М. Андреєв – перший директор МТС у селі Ферлеївці Львівської області в 1939 році. На честь нього у 1946 році Ферлеївку перейменовано на Андріївку».
«У 2014 році, коли почались процеси перейменування і декомунізації цього простору, у мене були знайомі в Інституті національної пам’яті, вони мене запитали, чи існують населені пункти, які б підпадали під дію закону. На той момент у реєстрі інституту була лише Максимівка, яка перейменована на Лібухову Старосамбірського району. Я їм тоді подав перелік населених пунктів, по яких мав інформацію, це була Андріївка, Градівка, село Червоне, місто Червоноград, які б мали теоретично підпадати під закон. Коли вони навели довідки, підняли архіви, вирішили, що Андріївка мала б під це підпадати», – пояснює філолог Ігор Ціхоцький.
Ані Червоне, ані Червоноград не підпали під закон про декомунізацію. Рішення інституту і парламенту перейменувати село Андріївка на Мармузовичі обурило селян. Вони звернулись до Верховної Ради зберегти назву Андріївка на честь святого апостола Андрія Первозванного. Сільська і районна ради Буська у серпні 2016 року ухвалили рішення перейменувати село знову в Андріївку.
«Люди виказували свій спротив. Учителі та учні робили флешмоби. На юридичному рівні відстояти назву не вдалося. Але хотілося, щоб аргументом було те, що люди говорили, що названо на честь Андрія Первозванного. Але цього до уваги взято не було, юридичних підстав працівники інституту не бачили і винесли вирок: Мармузовичі», – говорить директор Андріївської школи (бо такою є ще досі її назва) Павло Теодоровський.
Історія села Мармузовичі-Ферлеївка-Андріївка
У селі не знайдеш нічого, що б нагадувало давню назву Мармузовичі, а перша писемна згадка датується ще 1470 роком. За словами Ігоря Ціхоцького, згідно з актовими записами Буського гродського суду, власниками села були шляхтичі Ян Мармузовський, Альберт Вишга, Станіслав Галка, Захарій Швартовський. Ян Мармузовський, очевидно галицького походження, носив прізвище, похідне від назви села, яка походить з VIII-IХ століть.
З 1630 року ця територія стала Ферлеївкою і навіть у 1638 містечко отримало маґдебурзьке право. Фільварок пана Ферлея знищений на сьогодні. Ферлеївка була до 1946 року, і літні люди цю назву ще використовують.
Утім, прихід радянської влади – спершу у 1939 році, а потім у 1944-му – зруйнував не лише людські долі, історію, але й забрав життя багатьох мешканців села. Десятки українських родин були репресовані і виселені у сибірські табори за участь і допомогу ОУН і УПА.
Після 1944 року, як розповідають старші селяни, у селі з’явився комуніст, громадянин Росії Іван Андрєєв. Селяни не пам’ятають, чи був він там і в 1939 році. Андрєєв керував машинно-тракторною станцією, але про нього є лише обмаль інформації. Іван Андрєєв був убитий у 1946 році. У хату, де відбувалось партійне засідання, кинули гранату. Тоді загинули кілька осіб.
Досі існує дві версії: гранату кинули українські повстанці або ж це була провокація НКВС. Комуніст Андрєєв похований на сільському цвинтарі, до слова, поруч із упівцями. Дата його народження і смерті 1898-2.ХІІ 1944 (вказано рік неправильно) і напис на плиті – «загинув від рук українських буржуазних націоналістів».
У 1946 році село Ферлеївку перейменували на Андріївку на честь Андрєєва. Однак люди не сприймали назву через призму комуніста і наголос робили лише на букву «ї». У 90-х роках минулого століття, коли Україна стала незалежною, люди говорили про перейменування села і залишили тоді Андріївка на честь святого апостола Андрія Первозванного. Селяни кажуть, що не виступають проти декомунізації, лише хочуть, щоб їхнє село називалось на честь святого. З таким проханням апелюють до Львівської обласної і Верховної Ради. Однак, депутати облради досі це питання не розглянули. За словами депутата Петра Жукровського, на найближчій сесії це питання мали б розглянути і звернутись до Верховної Ради з проханням перейменувати село Мармузовичі на Андріївку.
Тим часом днями Львівський окружний адмінсуд ухвалив рішення про перейменування сільської ради на Мармузовицьку. Щодо школи, то це компетенція районної адміністрації.
«При сільській раді є три села. Якщо ми перейменуємо сільраду, то проблеми матимуть не півтори, а 2500 селян. Для того, щоб змінити всі вивіски, потрібні кошти. Бюджет ухвалений на початку року, можливо, це закладемо. Ми хочемо село Мармузовичі перейменувати на Андріївку на честь святого апостола Андрія Первозванного і ми це робимо з 2016 року, поетапно: схід села, відповідні звернення, рішення сільради, районної є. Але громаду не чують. Ми просто хочемо перейменувати село, і декомунізація тут нічого до того не має», – каже сільський голова Михайло Романів.
Сільські депутати вирішуватимуть питання щодо оскарження рішення львівського суду – вони можуть це зробити у 30-ти денний термін. Оскільки закон не має зворотньої дії, то селяни, наголошує у коментарі Радіо Свобода юрист Ярослав Жукровський, можуть домагатися скасування постанови Верховної Ради у судовому порядку, тоді будуть внесені зміни до цього документа і розпочнеться процедура перейменування села з Мармузовичів на Андріївку.
https://www.radiosvoboda.org/a/video-dekomunizacia-na-lvivshchyni/30227651.html
Коментарі
Позначки: зміни, Львівщина, назва села
