Міхаїл Саакашвілі з неабияким натхненням намагався продемонструвати імпотенцію влади
У такому разі не треба захищати себе в суді. Адже хто правий, хто винуватий, – визначає натовп. І, звичайно, важливо при цьому говорити правильні слова про корупцію, називаючи своїх опонентів баригами та корупціонерами.
Але якби прихильники Саакашвілі, які так вболівають за боротьбу з корупцією, бодай на хвилинку задумались над своїми діями, то вони б зрозуміли, що самі утверджують корупцію. Пояснюю: кожен політик, – чи то завдяки власній харизмі, чи то коштам, чи чудовому поєднанню обидвох чинників, – може у критичний момент зібрати принаймні 200-300 прихильників, готових штурмувати автомобілі, СІЗО та інші установи, якщо на адресу їхнього кумира з боку влади з’являться звинувачення у корупції.
Друге – Саакашвілі своїми діями активно демонстрував, що влада ніщо, що вона валяється на землі і будь-хто у цій ситуації може встановити свою владу. Аналогічне вже було – так звана Ніч гніву та “Русская весна” на сході України.
Наслідки “Русской весни” розгрібаємо досі, і ще невідомо скільки будемо розгрібати. На щастя, все обмежилось тільки частиною території. Тепер йдеться про країну взагалі.