Заяви глави ОП Андрія Богдана щодо ЗМІ: на стежці війни з журналістами

Новини 05 Серпня, 2019 77

Скриншот відео

Вкидання брехливої інформації про відставку Богдана — це не тільки плювок на адресу ЗМІ…

Заяви глави ОП Андрія Богдана щодо ЗМІ можуть обурювати, але не дивувати. Останні пару-трійку років у подібній ситуації живуть американські медіа.

Коли Володимир Зеленський «читав інтернет» і хотів «розібратися з цим чортом» у Бориспільській міськраді — ми мовчали. Нам було цікаво подивитися на нову манеру поведінки людини, що опинилася на чолі держави. Коли верховний головнокомандувач, який жодного дня не служив в армії, не розібравшись у ситуації, бере «на слабо» бойового офіцера, апелюючи до його честі і змушуючи його піти у відставку — ми мовчали. Тому що, яке в бідній країні може бути співчуття до податкових органів і того, хто їх очолює. Тепер прийшли по нас і нікому нас захистити, окрім нас самих.

«Класичні журналісти звикли самі себе усвідомлювати як суспільство. Але, як довела наша виборча кампанія, ми спілкуємося з суспільством без посередників, без журналістів», — сказав глава ОП Андрій Богдан у коментарі «Радіо Свобода». Причини, через які Офіс президента (заради справедливостіварто сказати, що не весь) вирішив ігнорувати ЗМІ, зрозумілі. І це не тільки захоплення власною значущістю, «мандат на все», отриманий на президентських і парламентських виборах або бажання бути в тренді, який диктують соціальні мережі. Це страх.

Команді Зеленського посередники не потрібні. Тому що, коли ти щось пишеш у соцмережах або виставляєш відео, до тебе немає уточнювальних запитань. Ти купаєшся у променях подяки і екстазу своїх фанатів або покриваєшся жовчю своїх опонентів. З опонентами простіше — їх можна видаляти, банити, ігнорувати. Але головне — до тебе немає питань, на які ти не хочеш відповідати. Те, що ти сказав — і є даність. Без критики, без поправок, без суперечок. «Живіть тепер з цим», — подумки, мабуть, вимовляє Андрій Богдан або Володимир Зеленський, ставлячи допис в ФБ.

Зеленський — не Трамп, а Богдан — не Беннон, але щось спільне у них є

До ЗМІ багато питань, але я не збираюся зараз їх ставити. Спільним місцем є те, що ми роз’єднані. У нас різні власники, редакційні політики, зарплати і цінності. Деякі з нас намагаються не вітатися один з одним. І я не закликаю об’єднуватися, тому що більше вірю в персональний вчинок і дію. Хоча ситуація, коли цілий цех нова влада «множить на нуль», неодмінно приведе до згуртованості в лавах. Так вже було: і під час Помаранчевої революції в 2004-му, і коли в 2012-му намагалися ввести закон про наклеп, і коли Янукович казав «я вам не заздрю».

Можливо, єдине, що є у нас спільне — ми всі ставимо запитання. Андрію Богдану це не потрібно. Він, як ніхто інший розуміє — опинись Володимир Зеленський на прес-конференції, він не просто не дасть відповіді на запитання. Він осоромиться. Він буде нервуватися і збиватися. Він «не в матеріалі». Він втратить свій рейтинг. З нього почнуть робити «фотожаби» і «гіфки», а це, як я розумію, смерті подібно в новому, чудесному діджиталізованому світі. Тому легше підкидати ласим до дешевих шоу глядачам гнівного Володимира Зеленського, аніж відповісти на запитання, а потім нести за сказане відповідальність. Це створює ілюзію дії, стурбованості і непримиренної боротьби з усім що завгодно: депутатами, лісниками, митниками. До речі, щодо ласих до дешевих шоу — це теж привіт ЗМІ. Так, у цій дешевизні і наша частка відповідальності.

Заяви глави ОП можуть обурювати, але не дивувати. Останні пару-трійку років у подібній ситуації живуть американські медіа. Ось, що пише Майкл Вольф у своїй книзі «Вогонь і лють. Всередині Білого дому», книзі, в якій він розповів про перші місяці 45-го президента США Дональда Трампа. «Медіа щиро не розуміли, як людина, яка помиляється за фактом, не ставить на собі хрест. Хіба це не засуджує його до ганебного стовпа? Як може його захищати команда? Факти — є факти! Йти проти них або ігнорувати їх, або йти від них, значить, виступати брехуном, який бажає обдурити, виступати неправдивим свідком. Точка зору Беннона (Стів Беннон — головний стратег і старший радник президента США Дональда Трампа в період з 20 січня до 18 серпня 2017 року): Трампа не переробити; такі спроби тільки понівечать його стиль; прибічникам Трампа це байдуже; ЗМІ все одно його не полюблять; краще діяти проти ЗМІ, ніж їм підігравати; твердження ЗМІ про те, що вони захищають бездоганну чесність і точність, обман; революція Трампа — це атака на традиційні уявлення і експертизу, тому краще прийняти його таким, яким він є, ніж намагатися зупинити або виправити. Проблема була в тому, що за всього небажання грати за правилами („його мозок не так влаштований“ — одне з поширених тверджень близького кола) Трамп жадав схвалення мас-медіа. Але, як підкреслював Беннон, він не збирався правильно викладати факти, так само як і визнавати, що виклав їх неправильно, тому на їхнє схвалення йому розраховувати не доводилося. Це означало — а як ще? — що його треба агресивно захищати від несхвалення мас-медіа».

Зеленський — не Трамп, а Богдан — не Беннон, але щось спільне у них є. І так, це ставлення до ЗМІ. Яких вони бояться, але визнання яких жадають, а не отримавши, починають злитися, знову боятися і знову сподіватися на їхню прихильність. Є й інший сценарій. ЗМІ зараз хочуть дискредитувати, відсунути вбік і позбавити легітимності. Вкидання брехливої інформації про відставку Богдана — це не тільки плювок на адресу ЗМІ, це перший крок до того, щоб підірвати довіру (так, те, що від неї залишилося) до ЗМІ. Це рух у напрямку альтернативної реальності без посередників, де суспільство споживає тільки те, що йому спускають згори, і немає тих, хто готовий викривати владу у брехні і маніпуляціях. Це дуже зручна для влади ситуація. Це диктатура.

А можливо, все простіше. Ще раз процитую Вольфа: «…на самому базовому рівні Трампу, як пізніше висловився Спайсер (перший прес-секретар президента США Дональда Трампа), було на всіх глибоко насрати. Ти міг йому сказати все що завгодно, але у нього в голові було щось своє, і якщо твої слова суперечили тому, що було у нього в голові, він тобі просто не вірив».

Перед українськими ЗМІ постало питання — що робити після того, як глава ОП дав зрозуміти, яке місце нова влада відводить їм (нам) у тому світі, який вони будують. Нічого. Продовжувати займатися тим, чим більшість з нас займається незалежно від того, хто у владі. Ставити запитання. Розповідати. Бойкотувати ОП і Андрія Богдана не можна. Це, власне, те, чого він і домагається — менше уваги, менше громадського контролю, менше запитань. Навпаки — зараз ЗМІ повинні стежити за кожним кроком, за кожним словом і дією і пам’ятати: «Не треба нічого фабрикувати. Завжди достатньо однієї правди».

Валерій Калниш, Радіо «НВ»

Як повідомлялося, глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що заява про його звільнення не була жартом і команда президента спілкується із суспільством “без посередників і без журналістів”. Про це Богдан заявив 3 серпня у Трускавці, де проходило навчання майбутніх депутатів від “Слуги народу”.