Юлія Тимошенко
Співпраця Віктора Медведчука та Юлії Тимошенко викликає велике обурення в більшості українців.
Дійсно, на людях вони не зустрічаються, спільно не вечеряють, папери не підписують. Проте і публічної ворожості один до одного не декларують. Є принаймні дві людини, які зробили все для того, щоб звести разом цих аксакалів української політики та геніїв брудної гри. Їх звати Леонід Кравчук та Михайло Цимбалюк, пише Енігма.
Старий (але не мудрий) лис та дисциплінований апаратний гвинтик знайомі давно. Ще з часів, коли молодий даїшник шоферив для екс-президента під час його виборчої кампанії на Теребовлявщині. З тих самих днів кар’єра Цимбалюка пішла в гору. І хоча ще сім років тому генерал заявляв: «Я розумію, що Партія регіонів — це та політична сила, яка дала мені посаду, і я знаю, що залежу від цієї політичної сили», із старим покровителем він ніколи стосунків не припиняв.
Тому коли політична хвиля закинула МихМиха на керівну посаду до табору своїх споконвічних ворогів з “Батьківщини”, він згадав про Кравчука і підтягнув його до співпраці.
До речі, до партії Цимбалюка за руку привела одіозна львів’янка Ганна Герман, рупор партії Регіонів. Вона домовилася про його кандидатуру з ЮВТ під час міжнародного ланчу у Вашингтоні.
Львів взагалі сакральне місто у цій історії. Бо вперше Кравчук заявив у своєму неперевершеному рагуляцько-комуняцькому стилі про підтримку Тимошенко саме тут.
Ну а де Кравчук, там і Медведчук.
І ось що дивно. Усі партнери відмічають абсолютну непорядність останнього. Про темні плями у біографії Віктора Медведчука можна говорити багато. Можна згадати його батька, засудженого за співпрацю з нацистами. Можна згадати його ганебну роль у вбивстві Василя Стуса. Можна згадати підробку документів Верховної Ради та багато іншого. Можна пригадати звинувачення в роботі на КДБ. А можна просто прочитати книгу “Нарцис, або штрихи до політичного портрету Віктора Медведчука”.
Від кума Путіна пішли усі партнери, залишили усі друзі. Навіть Суркіси, і ті зреклися колишнього соратника, назвавши його “законченным пид..сом“.
Проте Леонід Макарович Кравчук, хоч і смикається постійно між політичними таборами, знає, хто його годує. І на вівтар співпраці двох найодіозніших політиків сучасної України він поставив все.
Тому і тези від Тимошенко і Медведчука про те, що “Україні потрібен мир”, “теперішня влада наживається на крові”, “зубожіння” та “зовнішнє управління країною” виглядають так, ніби написані під копірку. Хоча чому виглядає, так воно і є насправді.
І не говоріть, що таких контактів між цими фігурами ніколи не було. В БЮТ, звісно, заявляють, що це чорні технології проти української “фрау фюрерін”, але це контакти сталі і давні.
2005 рік. Юлія Тимошенко запропонувала Ющенку призначити Медведчука віце-прем’єром у її уряд. Можна лише гадати, якою була реакція головного бджоляра країни.
2009 рік. Леонід Кравчук заявляє, що Медведчук допомагає Тимошенко писати проект нової конституції, оскільки є експертом з конституційних питань. Важко сказати, що він мав на увазі, хоча можна припустити, що мова йшла про якісну фальсифікацію парламентських документів.
2009 рік. Тимошенко підтверджує свої стосунки з Медведчуком. У свою чергу той робить все можливе для зближення ЮВТ та Путіна. Фіналом цієї історії стали кабальні газові контракти.
2010 рік. Кравчук заявляє, що якщо Тимошенко стане Президентом, Медведчук буде генеральним прокурором. А що, судовий досвід у нього чималий, варто пригадати лише історію із засудженням Василя Стуса. Правда Медведчук був на тому суді захисником, але кого ці нюанси хвилюють.
2010 рік. До влади приходить Янукович. Кремлю більше не потрібні послуги ані Тимошенко, ані Медведчука.
Потім буде Революція Гідності. Потім буде війна з Росією.
2018 рік. Наші друзі знову разом. Медведчук вважає Тимошенко “дуже підготовленим кандидатом в президенти”, а Кравчук з кожної праски кричить про “Новий курс” від ЮВТ. А сама Юлія Володимирівна не вилазить з ефірів на телеканалах кума Путіна.
І десь осторонь тихенько стоїть МихМих Цимбалюк і сумно дивиться на львівські рейтинги своєї кандидатки. Здається, він вже зрозумів, що з цього тріо квартету не вийде.
