Серед тих, хто втілює цю концепцію на практиці – девелопер blago у співпраці з відомими європейськими архітекторами Марко Касагранде та Йоганнесом Товатом. Компанія задає новий стандарт девелопменту, де міста третього покоління – норма, а не виняток.
У чому перевага міст третього покоління?
Перевагою міст третього покоління є те, що вони одразу формують готове середовище – з пішохідними зонами, паркінгами та продуманою логістикою. Мешканці користуються послугами поруч із домом, а бізнес отримує стабільний дохід і постійних клієнтів.
Після закінчення будівництва у громаді розвиваються торгівля, освіта, медицина, спорт, офіси, креативні індустрії. Результат – фінанси не розсіюються, а працюють на місцеву економіку.
Архітектура для людей, а не машин
Марко Касагранде та Йоганнес Товат вважають, що ландшафт – один з найголовніших факторів при будівництві. І саме від нього відштовхуються міста третього покоління.
Ми ніколи не починаємо з будівель. Спочатку – простір: кожне дерево, кожен парк, кожна зелена зона. І тільки після цього визначаємо, де можуть з’явитися будинки, – пояснює Товат.
На їх думку, основою міського планування має стати саме природа. Зелені зони, парки й відкриті простори разом із продуманою забудовою створюють комфортне середовище для життя.
Пошук балансу між індустріалізацією і комфортом
Марко Касагранде та Йоганнес Товат вважають, що міські проєкти мають плануватися на роки вперед, бути зручними та корисними для майбутніх поколінь. Вони наголошують: без людей інфраструктура не має сенсу – простір повинен об’єднувати, а не ізолювати.
Місто – це насамперед люди. Якщо місто не дає життя, воно втрачає сенс. Коли ми працюємо над проєктами, ми завжди думаємо про те, як люди будуть там жити, гуляти, спілкуватися,– додає Касагранде.
За словами Йоганнеса Товата, індустріалізація залишається важливою частиною сучасного життя, оскільки людина звикла до комфорту, і це стало невід’ємною частиною її способу життя. Проте вона потребує переосмислення.
Індустріалізація дала нам комфорт, і ми не можемо просто від неї відмовитися. Але сьогодні важливо зробити її більш чутливою – такою, що не знищує простір, а працює разом із ним. Саме баланс між комфортом і природою визначає напрямок, у якому рухається Європа,– пояснює Товат.
Європейський досвід міст третього покоління показує: комплексний розвиток територій дає фінансову стабільність, нові робочі місця та кращу якість життя.
Довідково про архітекторів
Марко Касагранде – фінський архітектор і теоретик міст третього покоління. Його головний принцип полягає у тому, що міста повинні повернутися до природи та людини. Касагранде не просто проєктує будівлі – він створює простір, де архітектура, ландшафт та соціум працюють у гармонії.
Архітектор працював над проєктами в Європі та Азії, викладав та читав лекції про сталий розвиток, відбудову та трансформацію постіндустріальних територій. Особливо важливою для нього є тема відновлення міст після криз – коли простір допомагає людям відновитися психологічно і соціально.
Йоганнес Товат – шведський архітектор, для якого простір завжди важливіший за форму. Він проєктує житлові райони та громадські зони, у центрі яких стоїть людина та якість життя. У роботі він завжди ставить простір вище за форму – архітектура має природно вписуватися в ландшафт, а не підкорювати його.
Його проєкти – це баланс комфорту, інфраструктури та екологічності. Товат переконаний: будівлі повинні не домінувати, а бути простором для взаємодії, життя та спільноти. Архітектор створює архітектуру, яка не підкорює ландшафт, а органічно в нього вростає.
