У Львові презентують факсимільне видання Лавришівського Євангелія XIV століття

Новини 13 Листопада, 2018 246

Скриншот фото/РІСУ

Один з найбагатших ілюстрованих рукописів княжої доби

У рамках проекту «Повертаємо в Україну культурну спадщину» у Львівському музеї історії релігії відбудеться презентація факсимільного видання Лавришівського Євангелія XIV століття. Його видало видавництво «Горобець» за сприяння Українського культурного фонду.

Як повідомила РІСУ завідувачка ЛМІР Ірина Цебенко, видавництво вже вчетверте повертає унікальні пам’ятки літературного процесу Київської Русі ХІІІ–XIV ст. широкому колу читачів, мистецтвознавцям. Вже побачили світ такі видання: Луцьке Євангеліє XIV ст., Холмське Євангеліє XIV ст., що зберігаються в Російській державній бібліотеці (Москва), Луцький Псалтир 1384 р., зберігається у бібліотеці Лауренціана Медічі (Флоренція, Італія).

Презентація факсимільного видання Лавришівського Євангелія XIV століття відбудеться у четвер, 15 листопада, о 16 годині у приміщенні Львівського музею історії релігії. У презентації візьмуть участь люди, які повернули до життя цей унікальний книжковий твір – працівники видавництва «Горобець» та науковці.

Довідка. Лавришівське Євангеліє, або Лаврашівське Євангеліє, – рукописна пергаментна пам’ятка XIII–XIV ст., багато ілюстроване «Євангеліє апракос” (тижневе) (183 арк.). Його створено в якомусь із волинських скрипторіїв, ширше – галицько-волинських, на замовлення, як гадають, литовського князя Войшелка Міндовговича.

В історіографії визнано, що Євангеліє було переписане для Лавришівського монастиря Пресвятої Богородиці, що поблизу Новогрудка в Білорусі, у якому зберігалось ще на початку XIX століття. Після закриття обителі ченці віддали книгу князеві Адаму Чарторийському. Перед 1842 р. Євангеліє потрапило до Рум’янцевського музею у Москві, якийсь час воно перебувало у Парижі, де А. Чарторийський був на еміграції, а 1872 р. було внесене до Списку рукописів архіву князів Чарторийських у Кракові.

Один з найбагатших ілюстрованих рукописів княжої доби. На початку кодексу зображені архангел Михаїл, наприкінці – праведний Йов. У євангельських читаннях, що починаються мініатюрами євангелістів – Іоанна (арк. 1 зв.), Матвія (арк. 47 зв.) і Луки (арк. 84 зв.), вміщено ілюстрації з біблійними сюжетами і постатями.