13-річна Маріанка Галайко потребує операції та реабілітації впродовж 12 місяців – витягування ноги на 12 сантиметрів. Такі операції проводять у клініці в Мілані. Для цього батькам дівчинки потрібно зібрати 20 тисяч євро. Про це повідомляє Благодійний фонд “Із янголом на плечі”. Про це Форпост
Аби допомогти дівчинці здійснити її мрію львівські альпіністи вирушать у похід у гори з благодійною метою. Про це розповів один із ініцаторів акції, львів’янин, що підкорив Еверест, Роман Городечний.
“Друзі! Багато хто з Вас спостерігав та спостерігає за нашим «ЧЕЛЄНДЖЕМ» – реально вийшла дуже крута ідея, яка змотивувала Oleksandr Tarasiuk та Мар’яна Тимків. Але – ще більше змотивувала нас з Nazar Koval тому що займатися поодинці – це одне, а тягнути команду – це зовсім інше. В цьому процесі, я, з ідеї замучити конкурсантів, перейшов до МЕГА ідеї: створення командного духу для підтримки один одного – кайф від того набагато більший!!!!! Але, не дивлячись на те, що ми стали дружньо – бойовою командою, зі своїми жартами та МЕГА дружньою атмосферою, мені чогось бракувало до внутрішньої гармонії. Я зрозумів!!! Ми не розповіли усім Вам про благодійну ціль нашого проекту: 500$ (незалежно, хто переможе), ми передаємо на благодійність, а саме: хочемо підтримати проект «12 см до ВЕРШИНИ», щоб 13 – ти річна дівчина могла повноцінно рухатися і разом з нами УСІМА, хто долучився до цього проекту, піднятися в гори (г. Говерла) – подарувати їй неймовірну емоцію та вкотре довести, що – МРІЇ ЗБУВАЮТЬСЯ!!”, – сказано у дописі альпініста.
“Мене звати Маріанка, мені 13, і я хочу просто розповісти Вам про себе…Розповісти, щоб усі небайдужі Люди допомогли здійснитися моїй мрії…А в мрії цій немає нічого неможливого…я хочу ходити, як всі, бігати, як всі, танцювати, стрибати, підніматися в гори…але…12 сантиметрів.
Ці слова я написала по проханню Юрія Федечка , директора Благодійний фонд “Із янголом на плечі”… Чому не попросила написати батьків?? Напевне тому, що я уже доросла і зрозуміла сенс цього Життя…
Я можу сама розповісти свою історію, те що пам’ятаю..те, що відчуваю.. Я є бажаною Дитиною своїх батьків…. Я прийшла у цей світ щоб робити його кращими…але практично з перших років – море неприємних діагнозів , незрозумілих у медичній книжці слів , питань: чому це сталося саме із нами?? Батьки приховували певний біль, а я питала німими очами: Чому Я?? За що…Все життя замість легкої стежинки стало суцільною перепоною і боротьбою…
Скільки себе пам’ятаю – лікарні , консультації , діагностичні центри, процедури, страх, біль ….звичайно і маленькі перемоги…
Я знаю , що батьки заради мене перевертали Світ. Вони відмовляли собі у найнеобхіднішому , у тому що б їм хотілося …але…нові ліки ..нові спроби і дуже багато коштів йшли на те щоб зберегти можливість у майбутньому поставити мене на ногу….
Коли лікарі називали наступну суму…батькам досить було хвилини роздумів щоб відповісти: «Так, ми готові, кошти будуть, ми це будемо робити»
Це вже тепер я розумію, що мама продала кав’ярні, тому що знову були потрібні гроші і суми ці були немаленькі…Не тому продавався бізнес , що щось у ньому було невдале, як говорила вона… Насправді у кав’ярнях створених мамою пахло кавою і щастям , так говорили відвідувачі і я це добре пам’ятаю….за всі роки жодної скарги.. лише подяки …. А ще донечка бачила чорну теку , в якій зберігався нереалізований проект з фантастичною назвою…. Я щиро вірю , що цей проект колись здійсниться….
Батьки робили все щоб я не відрізнялася від інших….Я навчалася у «Розумничках» , пішла у звичайну школу , займалася балетом , малюванням (мені це дуже подобалося)… Я приймала участь у конкурсах , різних заходах , ходила в походи , грала у пейнтбол , у мене були найкращі дні народження у Світі…
День народження це особлива тема. У нас існує традиція – на мій День народження запускати вогняні ліхтарики і вимріювати бажання…. Бажання я проговорювала вже 13 разів…але зараз це бажання у мене , ця мрія всього навсього довжиною у шість сантиметрів…..Дуже хочу щоб ця мрія здійснилася..я стала на п’ятку , подолавши різницю у 12 сантиметрів!!!!!!….і впевнено змогла піти далі…
Я вдячна своїм батькам за те , що їм всі ці роки вдавалося самотужки долати труднощі….Приховувати життєві проблеми аби мені було комфортно….У нас всіх була мрія – прооперувати ногу забути про цю невідповідність як про страшний сон….
Але Життя керує без нас…не завжди наші бажання можуть виконатися вже і тепер…
Я почала активно рости і моя проблема зростала разом зі мною…..Потрібно було у будь який спосіб втримати рівним хребет , слідкувати щоб не втратилась рівновага внутрішніх органів , постійно купляти взуття , яке б приховало клишоногість…Нам з батьками це вдалося….
Нам вдалося знайти лікаря Данієле Пілі у Мілані , який сказав : «Це мій випадок , я знаю як це виправити і Ваша дівчинка буде ходити , як всі!!!»
Вартість лікування приблизно 20 000 Євро ( операція + реабілітація впродовж 12 місяців- це витягування ноги на 12 сантиметрів). Батьки зраділи але зрозуміли , що самотужки їм тепер не дати ради… Операція має відбутися у найближчі місяці….
Долаючи свій страх і розуміючи , що тепер багато Людей дізнаються про мою проблему я все ж вирішила просити у друзів Благодійний фонд “Із янголом на плечі” про допомогу , тому що вірю у добро, і в те , що Мрії таки здійснюються…”, – сказано у дописі.
Реквізити для поповнення рахунку на лікування :
Картка Приватбанку
5168 7554 3028 0152
Галайко Тарас Богданович (тато)
Реквізити БФ «Із янголом на плечі»:
Банк: ПАТ «ПРИВАТБАНК»
МФО 325321 ЄДПРОУ 41411833
Рахунок 26004053731145
Призначення : благодійний внесок на лікування Маріанни Галайко
Банк: ПАТ “КРЕДОБАНК”
МФО 325365 ЄДРПОУ 41411833
рахунок 26008011024214
Призначення: благодійний внесок на лікування Маріанни Галайко
