Львівські лікарі ювелірно «зібрали» понівечені пальці 19-річного хлопця та змогли повністю відновити їх функцію
19-річний Павло Колодій розтрощив усю праву кисть, коли бензопилою різав дрова. Спеціалісти лікарні святого Луки Першого медичного об’єднання Львова ювелірно «зібрали» понівечені пальці та змогли повністю відновити їх функцію.
Про це пише Четверта студія з посиланням на прес-службу ЛМР.
Влітку під час канікул студент педагогічного університету Павло із села Кульчиці, що на Львівщині, допомагав батькові заготовляти на зиму дрова. Орудував бензопилою просто біля купи з колод. Якоїсь миті одне поліно покотилося з самої верхівки, юнак спробував його вхопити, щоб воно не впало на інструмент і втратив пильність. Ще мить – і зубці бензопили затягують рукавицю, а з нею і ліву кисть. За лічені секунди пилка понівечила усі пальці.
Павла одразу повезли до найближчої лікарні, а звідти – каретою швидкої доправили до Львова, до лікарні святого Луки, де є відділення хірургії кисті.
У юнака були множинні пошкодження усіх пальців, кісток та сухожилків лівої кисті на декількох рівнях. Половини ж великого пальця взагалі не було. Після огляду хірурги кисті одразу взяли Павла до операційної.
Лікарі, наскільки це було можливим, відновили анатомічну цілісність пальців, вісь та довжину кісток. Потім зафіксували усе це шприхами. І наприкінці повернули цілісність сухожилків та провели пластику дефектів шкіри тканинами, які лишились довкола рани.
За кілька днів лікарі виконали ще одне втручання – повторно закрили дефекти власною шкірою пацієнта. Єдине, великий палець у хлопця лишився усіченим, адже не було чого пришивати, оскільки бензопила «змолола» верхню фалангу.
Після загоєння ран із пацієнтом почали активно займатися фізичні терапевти. Наразі хлопець може майже в кулак згинати пальці та вільно користується пошкодженою рукою в побуті.
«Я дуже вдячний лікарям, що допомогли мені. Тому що в той момент, коли я їхав до лікарні, то змирився з думкою, що пальців у мене вже не буде. І особливо хочу подякувати хірургу Роману Чепілю, який склав мені їх докупи», – з вдячністю каже Павло.
