На Верецькому перевалі вшанували пам’ять січовиків Карпатської України

Галерея 17 Березня, 2024 54

Меморіальне кладовище Героїв Карпатської України на Верецькому перевалі облаштовано у 2017 році за ініціативи Львівської обласної ради

У неділю, 17 березня, на Верецькому перевалі відбулися заходи з вшанування полеглих січовиків Карпатської України. Декілька сотень – полонених угорськими підрозділами січовиків Карпатської України було розстріляно у 1939 році за те, що вони боролися за незалежність рідної землі.

Про це пише Четверта студія з посиланням на прес-службу ЛОР.

Спільною молитвою представники влади та громадськості, народні депутати та депутати Львівської обласної ради, військові вшанували пам’ять січовиків та поклали квіти і лампадки до їхніх могил.

Голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради Святослав Шеремета розповів, що тут, на загальнонаціональному місці пам’яті, поховано 22 останки січовиків, які зі зброєю в руках відстоювали свою землю. За різними даними, після окупації Закарпаття було полонено та потім розстріляно близько 600 осіб.

Меморіальне кладовище Героїв Карпатської України на Верецькому перевалі облаштовано у 2017 році за ініціативи Львівської обласної ради.

«Цей рік є особливим. У 2024 році ми відзначаємо 85-ті роковини проголошення Карпатської України, а сьогодні, 17 березня, ми відзначаємо 150-річчя від дня народження Августина Волошина – президента Карпатської України, видатного Українця, який є у пантеоні слави справжніх борців за волю і незалежність України. Як і тоді, так і зараз – кращі сини кладуть голови за свою державу. Маємо пам’ятати наших Героїв і вшановувати їх подвиг», – зазначив Святослав Шеремета.

Довідково: 9 листопада 1938 року в Хусті засновано “Організацію народної оборони Карпатська Січ”, на чолі з Дмитром Климпушем. Січовики мали право носити військовий однострій, відзнаки та легку зброю. Окремо діяв військовий штаб. Основою для розбудови Карпатської Січі стали осередки «Пласту», «Січі» та «Просвіти». До лав Січі добровільно вступали вчителі, лікарі, службовці, студенти, гімназисти, семінаристи, робітники та демобілізовані військовослужбовці чехословацької армії. Прибули добровольці з Галичини, Волині, Буковини та Наддніпрянщини. У лютому 1939-го чисельність Карпатської Січі сягала близько 15 тис. осіб.

15 березня 1939 року в умовах остаточного розпаду Чехо-Словаччини та збройної агресії з боку Угорщини, Сойм Карпатської України проголосив незалежність краю. Президентом було обрано Августина Волошина. Впродовж березня сили оборони Карпатської України провели близько 20 боїв з угорськими військовими підрозділами, які поступово захоплювали землі Закарпаття. У боях загинуло близько 1,5 тисячі українців. 18 березня 1939 року угорські війська повністю зайняли територію Карпатської України.

Окупаційна влада запровадила воєнний стан і розпочала репресії проти січовиків, інтелігенції, державних і партійних діячів Карпатської України, духовенства. Арештованих українців утримували у в’язницях і таборах. Навесні 1939-го їх окремими групами розстріляли на Верецькому, Яблунецькому та Ужоцькому перевалах.