Крізь манівці чужих мовних домівок до свого Мовного Дому
Нещодавно у департаменті освіти і науки Львівської ОВА відбулась презентація монографії доктора філологічних наук, професора Ірини Фаріон «Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті» (у співавторстві Г. Помилуйко-Недашківська, А. Бордовська), яка вийшла друком у видавництві «Свічадо».
Про це пише Четверта студія з посиланням на департамент освіти та науки Львівської ОВА.
⠀
Цей проєкт реалізовано в рамках Комплексної програми посилення державотворчої й консолідаційної ролі української мови у Львівській області на 2023–2026 роки.
⠀
Монографія – давній задум Ірини Дмитрівни та її колег: літературознавця, викладача Київського національного лінгвістичного університету Галини Помилуйко-Недашківської та магістранта катедри прикладної лінгвістики Національного університету «Львівська політехніка» Анни Бордовської.
⠀
Розвиток та вдосконалення кожної мови не обходиться без запозичень з інших мов. Так і українська мова впродовж століть піддавалася впливу слів іншомовного походження. Серед яких були не тільки ті, що збагачували нашу мову, але й ті запозичення, які засмічували її, витісняючи зі вжитку українські відповідники.
⠀
Книга «Англізми і протианглізми: 100 історій у соціоконтексті» спрямована на те, щоб привернути увагу до проблем, спричинених сучасною тенденцією до засилля англізмів в українській мові, що часто пов’язано з незнанням можливостей власної мови чи свідченням вторинної ментальності.
⠀
Високо оцінюючи актуальність цієї монографії, директор департаменту Олег Паска нагадав присутнім про те, як пошановують та дбають про чистоту своєї мови інші європейські народи, наголосивши при тому: «Це зовсім не означає, що нам не треба вивчати інші мови і розуміти інші культури. Але в першу чергу ми маємо любити своє і дбати про своє».
⠀
Як сказано у передслові видання, мета цієї книги – «крізь манівці чужих мовних домівок» показати «дорогу до мови як дому свого буття» і врешті побачити неповторну красу свого, де «кожне слово криє нечувані багатства значень, кожне сусідує з мереживом инших, кожне запрошує в глибини, яким, коли лиш увійти, не буде кінця».
⠀
Монографія пропонує застосування «моделі рівноваги чужих і питомих слів» із мовнонаціональним пріоритетом, пояснює значення термінів «англобарбаризація», «англізм», «псевдоанглізм», загострює увагу на безглуздості англо-українського суржика, закликає до дбайливої селекції чужинних впливів, застерігаючи від надмірних запозичень.
Так, зі ста англізмів, проаналізованих у книзі, 65% мають українські відповідники в перекладному словнику, а лише 19% з цієї вибірки можуть поповнити наш синонімний ряд.
⠀
Там, де можна вживати своє слово, ми, на жаль, віддаємо перевагу чужому. «Лише комплекс меншовартости нашої нації не дозволяє нам відмовитись від цієї мерзенної перспективи – захоплюватися усім чужорідним», – пояснює Ірина Фаріон та водночас наголошує на тому, що ми повинні знати чужі мови, щоб комунікувати з цілим світом, але й порядкувати і панувати у своїй, яка «є нашим домом».
⠀
Порушена у монографії тема експансії англізмів у сучасній українській мові викликала неабияке зацікавлення в численної, присутньої на презентації книги, освітянської спільноти: членів Експертної ради, представників Ради директорів загальноосвітніх закладів, працівників департаменту та тих освітян, кому не байдужа доля української мови.
⠀
Новою, безпрецендентною, в якій показано питомий потенціал нашої мови та її невичерпні словесні ресурси, назвала цю монографію заступник директора з наукової роботи Інституту Франка НАН України, доктор філологічних наук Алла Швець і додала: «У книзі дуже добре промовляє теза Мілени Рудницької про «відвагу бути собою». Попри те, що ми маємо цю тотальну експансію глобальної мови, якій прогнозують ще щонайменше пів століття бути такою експансивною, ми відстоюємо своє і беремо на себе відвагу бути собою».
⠀
А член Експертної ради Роман Пастушенко, відзначаючи значимість цієї праці, порушив тему «освітнього туризму», наслідком якого стало нехтування нашою педагогікою і її здобутками та переймання всього чужого, та як нам синтезувати досвід світової педагогіки і вітчизняної.
⠀
Процес входження англійської мови відбувається через нові технології, які наповнені англійськими термінами, які світ приймає як звичне явище, – і у цьому є небезпека. «Для української мови це небезпечно, бо в нас не вироблено системи захисту, – зауважив голова Експертної ради, доктор економічних наук Степан Давимука і додав: – Тому те, що робить Ірина Дмитрівна у своїй науковій діяльності, заслуговує на всебічну підтримку».
⠀
Такі інтелектуальні зустрічі і розмови, як ця, що відбулась у департаменті на презентації монографії «Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті», є і цікавими, і потрібними. Вони дарують розкіш спілкування і взаємодію, яка обов’язково дасть плід.
Коментарі
Позначки: Ірина Фаріон, Олег Паска