Як війна та пандемія вплинула на рівень матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу
Результати дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни
Державна служба якості освіти України презентувала результати дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022/2023 навчальному році.
Про це пише Четверта студія з посиланням на повідомлення прес-служби відомства.
Участь у дослідженні взяли 150 керівників закладів загальної середньої освіти, 6 532 вчителі, 10 899 батьків учнів/учениць початкової, базової та старшої школи, 4 324 учні/учениці (переважно десятикласниці) з усіх областей України.
За словами Руслана Гурака, Голови Державної служби якості освіти України, пандемія, війна спричинили зміни в організації освітнього процесу та вплинули на загальну середню освіту.
«Сьогодні ми бачимо, що війна призвела до втрат у результатах навчання учнів і, відповідно, – у якості освіти. Це дослідження нам допомогло виявити чинники цих втрат і виробити рекомендації щодо плану дій з боку держави, громади та безпосередньо школи, аби подолати ці втрати», – зазначив Руслан Гурак, очільник Служби.
Освітні втрати під час війни зумовили, зокрема, обмежений доступ до освітнього процесу, матеріально-технічне забезпечення учасників освітнього процесу, недостатня гнучність в організації освітнього процесу, втрати в навчальному часі, зміни у контингенті учнів і педагогів, динаміка результатів навчання учнів через зміну форму здобуття освіти, зміни у психологічному стані учасників освітнього процесу тощо.
У результаті повномасштабної війни росії проти України близько 800 тисяч школярів змінили форму здобуття освіти з денної на дистанційну (з 17 669 учнів у 2021 році до 772 909 у 2022) та сімейну (домашню) (з 4 695 до 64 409 учнів відповідно). Найбільше ці зміни стосуються Сходу та Півдня країни, звідки близько 40 % та 30 % учнів відповідно були вимушені виїхати за кордон чи в інші регіони країни.
З огляду на постійну загрозу безпеці учасників освітнього процесу, в першому півріччі 2022/2023 н.р. не вдалося відновити очне навчання у повному обсязі. Лише 15 % закладів освіти працювали очно, 33 % –дистанційно, 51 % – змішано, поєднуючи очне та дистанційне навчання. На Сході та Півдні України переважало дистанційне навчання, у Центрі та на Півночі – змішане, на Заході – змішане навчання у містах та очне у селах.
Результати анкетування вчителів показують, що за останній рік зросла частка вчителів у селах, які забезпечені робочим комп’ютером – з 64 % до 71 %, у містах приріст менший – з 73 % до 76 %.
В умовах зміни режиму роботи закладу освіти 25 % педагогів не забезпечені робочим комп’ютером, а 20 % – доступом до інтернету, однак ця потреба компенсується наявністю особистого комп’ютера (мають не менше 90 % педагогів) та можливістю працювати віддалено (вдома забезпечені інтернетом не менше 91 % вчителів). Водночас третина педагогів використовує домашній комп’ютер разом з іншими членами сім’ї, що може спричинювати труднощі у випадку роботи віддалено.
Половина учнів базової та старшої школи мають власний комп’ютер/ноутбук/ планшет для навчання, 74 % використовують для цього смартфон. Учні/учениці початкової школи меншою мірою забезпечені технікою для навчання: про наявність у початківців смартфона зазначили 48 % батьків, комп’ютера/ноутбука/ планшета – 39 %. 40 % батьків учнів/учениць початкової школи та 23 % батьків учнів/учениць базової та старшої школи зазначили, що дитина має один ґаджет (комп’ютер, ноутбук, планшет, смартфон), який ділить з іншими членами сім’ї.
В розрізі регіонів значної різниці у забезпеченні учнів/учениць ґаджетами для навчання не виявлено.
За умови, що дистанційне навчання відбувається в асинхронному режимі, учні/ учениці мають технічні засоби для навчання, адже можуть комбінувати використання власних та спільних пристроїв. Водночас ефективне дистанційне навчання у синхронному режимі є проблематичним для близько половини учнів/учениць, які не мають власного комп’ютера або змушені ділити його з іншими членами сім’ї. Якщо і смартфон розглядати як достатньо ефективний засіб для синхронного навчання, то частка учнів, які можуть приєднуватися до онлайн-занять, збільшується.
Попри те, що переважна більшість вчителів та учнів/учениць мають технічні засоби для навчання, проблеми з електропостачанням та доступом до інтернету стали основним викликом для 75 % педагогів у частині організації дистанційного освітнього процесу в першому семестрі 2022–2023 н.р.
Докладно ознайомитися з дослідженням можна за покликанням: https://cutt.ly/35e2uuo
Довідково:
Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022/2023 навчальному році було проведене у грудні 2022 – січні 2023 року Державною службою якості освіти України за підтримки ініціативи «Збереження доступу до шкільної освіти», що впроваджується проєктом «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується кампанією Alinea International та фінансується Урядом Канади. Консультування щодо формування вибірки та відбору інструментів дослідження здійснювалося соціологічною агенцією Vox Populi.
