Ілюстрація: ФБ/Юрій Назаркевич
У вівторок, 17 січня, Львів попрощається ще з чотирма Героями. Остап Чигін, Мирослав Овчинніков, Юрій Чопик, Микола Сакун загинули, захищаючи Україну від російських окупантів
Про це повідомила Львівська міська рада, пише Четверта студія.
Чин похорону Остапа Чигіна, Мирослава Овчиннікова та Юрія Чопика розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Чин похорону Миколи Сакуна розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 14:30 – міська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.
Маршрут похоронних процесій: Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла УГКЦ (вул. Театральна, 11) – пл. Катедральна – пл. Ринок (міська церемонія прощання) – вул. Руська – вул. Підвальна – вул. Володимира Винниченка – пл. Соборна – вул. Пекарська – вул. Шімзерів – вул. Мечникова – Личаківський цвинтар.
Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міських церемоній прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Біографічні довідки Героїв
Остап Чигін (17.03.1996-06.01.2023) Львів’янин.
Навчався у Комунальному закладі Львівської обласної ради “Львівська загальноосвітня санаторна школа №1 І-ІІІ ступенів імені Богдана-Ігоря Антонича”. Закінчив Львівський державний університет безпеки життєдіяльності за спеціалізацією “Охорона праці”. Після завершення навчання проходив військову службу у лавах Національної гвардії України.
У мирний час працював представником інформаційного центру Товариства з обмеженою відповідальністю “Водафон Ентерпрайз Юкрейн” у Львові. Згодом обіймав посаду старшого фахівця напрямку сервісу в Акціонерному товаристві “Універсал банк”. Захоплювався футболом.
Із початком повномасштабного вторгнення захищав Батьківщину від держави-терориста у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних сил України.
У Остапа Чигіна залишилися батьки, сестра, брат, братова, дві бабусі та дідусь.
Мирослав Овчинніков (30.10.1975-07.01.2023) Уродженець міста Турка Львівської області. Із 2000-го року проживав у селі Чорнобаївка Херсонської області.
Навчався у Турківському закладі загальної середньої освіти I-III ступенів №1 Турківської міської ради. Закінчив колишній Львівський технікум залізничного транспорту. У 1994 році проходив військову службу у Чернігівській області.
Із 1996 року працював на 1-й Львівській дистанції сигналізації і зв’язку, згодом – диспетчером на Херсонській дистанції сигналізації і зв’язку. У вільний час захоплювався футболом.
Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних сил України.
У Мирослава Овчиннікова залишилися мама, дружина, донька, син, онук, сестра та батьки дружини.
Юрій Чопик (04.10.1984-31.12.2022) Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №31 міста Львова, згодом здобував професійно-технічну освіту. Протягом 2003-2004 років проходив військову службу у Кам’янець-Подільському.
Після завершення служби працював на колишньому Львівському автобусному заводі.
У 2015 році виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції, був нагороджений нагрудним знаком “Учасник АТО”. Повернувшись, працював у Міжрегіональній науково-виробничій асоціації підприємств “Авіокон проект”, згодом заснував приватне підприємство та займався реставрацією ванн.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем пішов на війну, боровся проти окупантів спершу у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, надалі – 81-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
У Юрія Чопика залишилися батьки, дружина, донька, син, сестра, брати та бабуся.
Микола Сакун (27.12.1996-18.12.2022) Уродженець села Червоне Поділля Херсонської області.
Навчався у Чорнянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Здобував професійно-технічну освіту в Херсоні. Після завершення навчання проходив строкову військову службу в Миколаєві.
Із 2020 року виконував бойові завдання в зоні проведення Антитерористичної операції/Операції Об’єднаних сил у лавах 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка оперативного командування “Південь” Сухопутних військ Збройних сил України.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації боровся із загарбниками на східному та південному напрямках. Попри отримане поранення, повернувся на фронт.
У Миколи Сакуна залишилися батьки, сестра та дівчина.
Коментарі
Позначки: прощання
