Бюджетний продукт став більше популярним, – Тарас Лисий

Війна вплинула не тільки на пересічних українців, але й на представників великого бізнесу. Як живе бізнес у час війни на Львівщині, – Четверта студія запитала у власника «Галицької свіжини» Тараса Лисого.

Ви є представником великого бізнесу. Як великий бізнес зараз живе, які є проблеми і що змінилось з часу воєнного стану?

Ми є представниками продуктового сегменту. І до війни, і під час війни, і після війни люди їли і будуть їсти. Якщо ж говорити загалом про бізнес, то змінився підхід людей до нашого продукту: люди стали купляти менше, почали робити це заощадливіше, з розрахунком на майбутнє і свою продуктову безпеку. Немає, напевно, жодної галузі, яка б не відчула на собі цю ситуацію. І ми не виключення.

Продукт став менш вибагливішим для клієнта. Той продукт, який більш бюджетний, став більше популярним. Проте плани із розбудови підприємства ми не зупиняємо. До початку війни вже було тісно, тому зараз, наскільки це важко б не було, далі розвиваємо підприємство. Робимо це для того, щоб люди мали надію на роботу, на майбутнє, бачили, що підприємство живе і буде працювати. Таким чином відволікаємо людей від телеграм-каналів, різних новин чи фейків, а стараємось робити усе на перспективу та майбутнє благополуччя.

Тобто працівників під час війни ви не скорочували?

Звичайно, ні. На підприємстві працює багато людей і ми сьогодні маємо стати їх надійною опорою. Активно працюємо над переходом на касові апарати у всіх точках продажу і цей процес добігає завершенню. Адже це наш обов’язок.

Як ви як представник бізнесу оцінюєте співпрацю із владою, зокрема у час війни: чи влада допомагає, чи не заважає і це добре. І які, можливо, є проблеми, які потрібно вирішувати?

Ми співпрацюємо, завжди у мірі можливого, дослухаємось один до одного. Нема на що нарікати. Щоб ще хотілось? Ну нема межі досконалості, але особливо проблем немає.

Співпраця активізувалась особливо у перший місяць війни, коли йшли різні запити щодо складів, логістики, облаштування певних речей. Спільно нам вдалось зробити чимало.

На Вашу думку, наскільки взагалі в Україні легко вести бізнес?

Вважаю, що у кожного у житті є свій шанс. Ніколи не буде ідеальним час, але пробувати завжди потрібно. Усі пропозиції до співпраці, колаборації завжди потрібно реалізовувати. Під лежачий камінь вода не тече. А якщо ти робиш роботу, яку любиш, то нема шансів для програшу. Кілька разів помилишся, але на наступний раз все вдасться. Потрібно реалізовувати усі можливості, які надає нам життя.

Розкажете, як ви починали свій бізнес?

Усе просто. Вітрина на Привокзальному ринку. Хлопчина 23 років. Мав одне правило –  завжди слухав, що хоче клієнт. Старався максимально реалізувати запити клієнтів, враховуючи той час і можливості, які були тоді.

Якщо ж думати тільки про свою вигоду – то все рівно на цій вигоді і закінчується. І зараз, вже у великій компанії, теж працюємо саме за таким принципом – чути клієнта та реалізувати його побажання. Вважаю, що саме у цьому і є секрет успіху.

У чому ж зараз секрет успіху?

У команді. Вважаю, що мені вдалось сформувати таку команду, яку я не боюсь залишити ані на хвилину для вирішення того чи іншого питання. Я точно знаю, що кожен працівник зробить свою роботу найкраще. Це спільна філософія, ідея і усі працівники – це фанати своєї роботи.

Ваш бізнес називають інноваційним. Чому?

М’ясо завжди було, є і буде. Будуть змінюватись тільки формати продажу. Якщо ти готовий відслідковувати усі тренди, ускладнювати собі життя у хорошому сенсі цього слова, експериментувати, ставати на «граблі», але ти завжди будеш відрізнятись чимось від інших.

Ну і треба враховувати європейський досвід, де усі йдуть у супермаркети, а ринки відмирають. Саме тому представники компаній відвідують різні виставки, навчання. Маркетологи відслідковують цю ситуацію і наші представники завжди беруть участь у таких заходах. Стараємось жити максимально активним життям у нашій галузі.

Якщо ми вже повністю вивчили країни Європи, то зараз нам цікавий досвід азійського ринку – як там працюють технології, яка культура споживання. З усіх можна взяти щось для себе, адже у чомусь інші завжди можуть бути кращими і успішнішими.

Вважаю, що інноваційність полягає у тому, що магазин не має бути холодним, а комфортним для споживача. Там має готуватись продукція, додаткові сервіси для клієнтів тощо.

Ми стараємо максимально робити зручності для клієнтів. Із цікавого – робимо колаборацію: радимо, яке м’ясо із яким вином можна споживати. Якщо клієнт задоволений – це адвокат бренду на багато років вперед. Комфорт для споживача – наше першочергове завдання.

У 2040 РОЦІ У ЄВРОПІ 40% ЛЮДЕЙ БУДУТЬ ВЕГЕТАРІАНЦЯМИ

Яким ви бачите ринок, наприклад, через 10 років?

Судячи з останніх трендів, 2040 рік Європа чітко бачить таку статистику: 60% людей, які споживають м’ясо, 40% – веганський спосіб харчування. Хочемо ми цього чи ні, але це тренд – який буде далі розвиватись. Це, фактично, те покоління, яке тільки зараз народилась, але такі реалії майбутнього. Левова частка людей будуть харчуватись продуктами лише рослинного положення.

Якщо ж порівнювати наш ринок і європейський, то наші господині ще готові готувати страви на кухні, а європейські господині вже давно до цього не готові. Там кожна господиня цінує свій час, саме тому у них дуже багато напівфабрикатів та напівготових продуктів. Саме тому там розвинуто і дуже багато технологій, які виробляють такі продукти.

Для українців нормально купити полядвицю і зробити вдома відбивні, а у Європі все давно нарізано, замариновано, а максимум, що вони роблять вдома – відкривають упаковку і готують. Й то, розподіл такий, що однією покупкою закривається вечеря і сніданок, а вже інша вечеря – це нова упаковка.

Саме тому наша компанія хоче вдосканалюватись на внутрішньому ринку й вийти на перше місце серед покупців. Хочемо, щоб при потребі українця купити м’ясо, одразу виникала асоціація із «Галицькою свіжиною».

Як допомагаєте армії?

Як і усі українці – чим зможемо!

У перші тижні повномасштабного вторгнення була особлива потреба для розміщення гуманітарної допомоги, яка йшла з-за кордону, особливо у частині збереження продуктів-напівфабрикатів. Ми надавали склади для їх розміщення і фактично виступали посередниками для збереження та відправлення далі для тих осіб, які потребували цієї продукції як допомоги.

Проводимо різні акції для допомоги Збройним Силам України, долучаємось до усіх потреб та запитів, які надходять від різних військових частин. Відправляємо, звичайно, і смаколики для хлопців при усіх відправках тих чи інших запитів для потреб фронту.

Спільно із нашими колегами із «Любе авто» відправляли автомобілі для 24 бригади на передову. Передавали генератори, мікроавтобуси тощо.

Робимо тушонки, сублімати, харчували блокпости на об’їзній дорозі. Повірте, жодного запиту не залишили без задоволення потреб.

Наші працівники є у лавах ЗСУ. Також з часу повномасштабного вторгнення у керівний персонал компанії долучилось троє осіб із числа внутрішньо переміщених осіб.

Які плани маєте у розвитку підприємства на кілька років вперед?

Ми будуємо новий завод, адже уже маємо замалі приміщення для виробничих потужностей. Хочемо розділити гарячі і холодні процеси, щоб вони могли якісно функціонувати.

Плануємо розвивати мережу у Львові та області. Будівництво нового заводу також дозволить розвинути ринок на інші області Заходу України. Це завдання-мінімум на два роки, яке ставимо спільно із командою для майбутнього розвитку.

Як зародилась ідея «Галицької свіжини»?

Ідея дуже проста. Це – сервіс для клієнта.

Спочатку я працював на інших мережах, але бачив недопрацювання чи недоліки на тих чи інших підприємствах. Спочатку поєднував, а потім вирішив створити власне підприємство.

Чим ви гордитесь?

Перш за все своєю сім’єю. Ну і звичайно, тим, що роблю кожного дня. Повірте, коли ти бачиш, що твоє підприємство корисне, як і його працівникам так і клієнтам – це внутрішня гордість. Тим паче, зараз, коли усі українці об’єднані настільки сильно, що спільна праця на благо країни це те, що надає сили не зупинятись!

Вдома встигаєте бути?

На це питання якісніше б відповіла дружина. Але скажу так: якщо улюблена справа тебе захоплює, то від цього може страждати родина. Але стараюсь усе поєднувати. Хочу, щоб дружина та сини також мали свою зону відповідальності на підприємстві. Еталон сімейного бізнесу для мене – надзвичайно важливий. Ми спільно працюємо, творимо, думаємо.

Що було найважче?

Якщо робити улюблену справу у задоволення – час летить дуже швидко. Вважаю, що улюблена справа ніколи не може бути тернистою дорогою. Це проблеми, які ти вирішуєш кожного дня і отримуєш від цього кайф. Дорога йде, відстань збільшується, але твою працю цінують люди. Ніколи не було такого, що хотілось опустити руки.

Найбільша моя опора, друг і партнер – це дружина Ірина. Без неї, я б не впорався. Найбільша моя сила – команда професіоналів. Усі проблеми треба вирішувати. Якщо ти їх не вирішуєш – назбирується ком і можуть опускатись руки. Це як постійне заняття спортом.

Вважаю, що не маючи фундаменту вдома, людина не може повноцінно думати про роботу. Тому дружина завжди готова чути, давати поради, підказувати та допомагати.

«Активне життя» – моє особисте гасло як у побуті, так і на роботі. Моя компанія завжди готова підтримувати усі активності життя та допомагати розвивати різноманітні проекти, тому усіх запрошуємо до співпраці.

Розмовляв Олег ДОВГАНИК

Коментарі

Позначки: Тарас Лисий