До чого готуватися Україні після переговорів президентів США та Росії

До чого готуватися Україні після переговорів президентів США та Росії

До чого готуватися Україні після переговорів президентів США та Росії? Чого чекати після офіційного початку роботи нового уряду в Німеччині? Чому медіа знову заговорили про особливий статус Донбасу та для чого українській молоді брати участь у роботі Парламентської асамблеї НАТО? Про це й не тільки – у новому блозі Оксани Юринець.

Перемовини Байдена та Путіна: до чого готуватися Україні?

Президент США Джозеф Байден провів переговори з російським диктатором Владіміром Путіним. Ключовою темою розмови стало українське питання. Ще до початку перемовин виникали побоювання, що Америка втомилася від України та готова “здати” нас Кремлю. Однак, цього не сталося. Щобільше – глава Білого Дому дав чітко зрозуміти, що США та інші союзники відповідатимуть потужними економічними заходами у разі повномасштабного вторгнення РФ на територію України. Він підтвердив свою підтримку суверенітету та територіальної цілісності нашої держави та закликав повертатися до дипломатичних.

Тобто, Байден пригрозив Путіну новими, грандіозними санкціями. Але чи боїться кремлівський диктатор цих санкцій? Можливо, нам тільки здається, що відключення від платіжної системи SWIFT, заборона на ввезення певних товарів та енергоносіїв спроможне зупинити Москву в бажанні захопити Україну?

Безумовно, Путін би хотів мати із Заходом відносно добрі стосунки. Все ж таки, Європа та Америки – потужний ринок для Росії. Однак ще є Китай та Індія, куди вже давно спрямовані погляди Кремля. Тобто, якщо Захід та Росії розділить нова залізна завіса, то Москві цілком може вистачити азійських ринків збуту своїх енергоносіїв та іншої продукції.

Росія історично завжди мала досвід існування в умовах ізоляції від Західного світу, хоча частково – вона і є продуктом цього світу. Тому, концепція Євразійства, розроблена філософом Дугіним цілком може влаштувати Путіна. В такому разі – питання масштабної агресії проти України є тільки питанням часу. Санкції США та ЄС нам не допоможуть, тож мусимо всіма силами покращувати свою обороноздатність.

Офіційний кінець епохи Меркель: новий канцлер Німеччини Олаф Шольц вступив на посаду

8 грудня лідер “Соціал-демократичної партії” Олаф Шольц склав присягу перед Бундестагом та офіційно став новим федеральним канцлером Німеччини. Цікавий момент: наприкінці присяги він відмовився говорити фразу “і нехай допоможе мені бог”. Так, це не є обов’язковим, однак показово свідчить або ж про атеїстичну позицію лівого канцлера або ж про дуже толерантну позицію – він може бути вірянином, однак публічно не демонструвати своїх релігійних цінностей, що теж відповідає сучасному лівому політичному дискурсу.

Та найголовніше – яким буде ставлення нового канцлера до Росії та як німецький уряд допомагатиме Україні?

У новому уряді вже заявили про глобальну готовність до великої геополітичної гри: Німеччина хоче сприяти демократичним перетворенням не тільки в Росії, а й у Китаї. В цьому контексті, коаліція Шольца вже взяла курс на посилення ЄС, а для цього їй будуть потрібні партнери та нові члени. Тому Україна однозначно стає одним з ключових союзників Німеччини в цьому напрямку.

Зовнішні потуги потрібно корелювати із зовнішніми. Німецький уряд хоче почати боротьбу з безробіттям, будувати соціальне житло, підвищувати соціальні виплати. Де взяти на це кошти – непросте питання, тому Олаф Шольц входить у новий етап німецької історії, маючи складні виклики.

 Особливий статус Донбасу: Росія повинна заплатити компенсації

Після переговорів Путіна з Байденом медіа знову заговорили про питання особливого статусу Донбасу. Навіть почали лунати думки щодо автономії. Однак, Україна вже давно впроваджує реформи децентралізації, що надають містам, селам та регіонам широкі преференції, котрі в економічному контексті цілком подібні до автономії, особливого статусу. Як у цьому контексті розв’язувати питання реінтеграції Донбасу?

Якщо говорити сьогодні про Донбас, то потрібно брати на себе політичну відповідальність. Для нашої політичної сили – «УДАРу», дуже важливо, аби це було вирішено політико-дипломатичним шляхом, з повними компенсаціями з боку Росії. Росія повинна відповідати за те, що зробила з цими територіями. Крім того, у нас є приклад окупації як Сходу країни, так і Криму.

Молодіжна модель Парламентської асамблеї НАТО

У Києві почали реалізацію проєкту Молодіжної моделі Парламентської асамблеї НАТО, в якому беруть участь 84 юнаки та дівчини – переважно студенти з усіх куточків України. Зустрівшись із лідером партії “УДАР” Віталієм Кличком, вони мали можливість змоделювати, як працює Парламентська асамблея, та відчути себе делегатом країни чи представником організації учасниці в ПА НАТО.

Під час зустрічі з молоддю, яка відбулась у сесійній залі Київради, Кличко підкреслив, що в Конституції України закріплено курс нашої держави на набуття членства в НАТО та ЄС. Він також зазначив, що в суспільстві зростає підтримка євроатлантичних прагнень України.

“Молодь завжди була активною. Це та частина суспільства, у якої загострене відчуття справедливості. Саме молодь розпочала ті процеси, які призвели до Революції гідності. І під час тих подій українці відстояли своє прагнення жити в демократичній державі та за європейськими стандартами, – зазначив мер столиці. – Вкрай важливо, аби ви – молоді люди, визначилися зі своїм майбутнім і наполегливо йшли до мети. Бо саме вам будувати надалі нашу країну”, – наголосив Віталій Кличко.

Проєкт реалізує ГО “Мережа захисту національних інтересів АНТС” за підтримки Центру документації та інформації НАТО. Участь у ньому також, зокрема, беруть помічниця генерального секретаря НАТО з питань громадської дипломатії Байба Браже та генеральна секретарка ПА НАТО Руксандра Попа. 

Коментарі

Позначки: Оксана Юринець