Принципова позиція української влади гарантує захист українських інтересів і припинення подальшої ескалації українофобських настроїв, – історики у Львові

Новини Фарш Назар 10 Липня, 2018 621

Cьогодні, у вівторок, 10 липня, у Львівській обласній раді відбувся круглий стіл на тему: “Волинь – 43″ як складова антиукраїнської пропаганди у Польщі”.

Участь у круглому столі взяли Володимир Середа, голова Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння»; Ірина Гринь, голова Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Холмщина»; Микола Посівнич, президент Благодійного фонду «Літопис УПА»; Надія Халак, старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України; Олег Баган, керівник Науково-ідеологічного центру ім. Дмитра Донцова; Роман Грицьків, дослідник польсько-української історії першої половини ХХ ст.; Соломія Риботицька, голова Львівського регіонального суспільно-культурного товариства «Надсяння»; Степан Майкович, голова Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина».

Модерував захід Михайло Галущак, молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства МОН України.

У рамках події учасники заходу сформували заяву: “Заява сьогоднішнього львівського круглого столу у істориків та представників товариств депортованих українців із Закерзоння щодо антиукраїнських висловлювань президента Республіки Польща Анджея Дуди під час візиту на Волинь.

8 липня 2018 року президент Республіки Польща А. Дуда під час свого візиту на Волинь зазначив, що події на Волині 1942-44 років були не українсько-польським конфліктом, а «геноцидом польського населення». Це висловлювання з уст першої особи сусідньої держави засвідчило зневажливе ставлення до українців та історії України.

Упродовж останніх років у Польщі означилася тривожна тенденція до ревізії історії та перекручення історичних фактів. Користуючись воєнною агресією Москви проти України, у Польщі було ухвалено низку відверто українофобських документів. Серед них – резолюція Сейму, в якій звинувачують українців у геноциді поляків, закон, який визнає злочинною національно-визвольну боротьбу українців, запровадження кримінальної відповідальності за визнання цієї боротьби, за вшанування українських героїв та використання націоналістичної символіки.

Варто зазначити, що 11 липня у Польщі відзначають Національний день пам’яті жертв «геноциду, вчиненого українськими націоналістами». Недружна політика польської держави вже призвела до зростання антиукраїнських настроїв. Почастішали випадки нападів на українців у Польщі, плюндрування українських могил та нищення пам’яток. Заходи із вшанування пам’яті за загиблими у війні стали майданчиком для нової хвилі звинувачень проти українців, які боролися за свою незалежність проти окупантів.

Ми засуджуємо прояви шовінізму, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, перекручування історії та приниження гідності українських героїв. Вважаємо, що українська влада має зайняти принципову позицію і вказати польській стороні на недопустимість проявів українофобії та нав’язування спотвореної версії історії. Тверда, принципова позиція української влади гарантує захист українських інтересів і припинення подальшої ескалації українофобських настроїв”, – йдеться у заяві , яку оприлюнив Михайло Галущак на своїй сторінці у Facebook.

Володимир Середа, голова Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння»

Микола Посівнич, президент Благодійного фонду «Літопис УПА»;

Круглий стіл на тему: «Волинь – 43» як складова антиукраїнської пропаганди у Польщі»

Надія Халак, старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України;