У Львові знімають фільм про одну з найзагадковіших фігур нового українського малярства

Новини 06 Квітня, 2021 140

На фото – перший день роботи над фільмом. За мікрофоном на студії ZAВАVA records "піккардієць" Славко Нудик Фото: фото з фейсбук-сторінки Романа Метельського

Художник Осип Курилас дивував не тільки творчістю. Маючи потужний авторитет і широке визнання, у свої 45 він записався добровольцем до Легіону Українських січових стрільців

У Львові розпочали роботу над документальним фільмом про відомого українського живописця, графіка, очільника мистецького відділу Пресової квартири Легіону УСС Осипа Курилася, про це пише “Четверта студія” з посиланням “Еспресо.Захід“.

Так склалося, що 150-річчя від дня народження цього митця, про яке Україна мала б голосно згадати торік, пройшло повз увагу українців. Чи то через пандемію, чи з інших причин. Однак цей митець, котрий у свої 45 років, маючи потужний авторитет і широке визнання, записався добровольцем до Легіону Українських січових стрільців, таки вартує, щоб про нього знали більше.

: Фото з фейсбук-сторінки “Альбом “Осип Курилас”. На фото – Автопортрет Куриласа

Властиво, ідея фільму, як це часто буває з унікальними ідеями, народилася випадково. Як розповів режисер та оператор майбутньої стрічки, відомий львовознавець, фотомайстер і засновник порталу “Фотографії Старого Львова” Роман Метельський, наприкінці минулого року він повертався з Нагуєвичів (де як куратор презентував творчість засновника професійного кіно на Галичині Юліана Дороша) до Львова в товаристві цікавих людей. Коли минали Щирець, хтось згадав, що саме звідси родом Осип Курилас. А людина, котра багато років займалася архівами діячів культури та мистецтва у Львівській національній галереї мистецтв, Наталя Філевич – що в галереї є відеохроніка кінця 1940-х років, Куриласу присвячена. Подальше заглиблення в тему й обговорення з фахівцями і підштовхнули до думки, що такий документальний фільм справді варто зробити, включивши до нього фрагменти з відеохроніки, яка хоча й мала близько години часу, однак була німою.

“Якщо ми самі не будемо розповідати про наших героїв, то чого б це мали робити чужі люди?”, – підсумовує Роман Метельський.

: Фото з фейсбук-сторінки “Альбом “Осип Курилас”. На фото – Осип Курилас малює портрет Гриця Коссака

За словами Наталі Філевич, яка нині очолює благодійний фонд Нагірних, ця кіноплівка з’явилася у фондах Львівської галереї мистецтв завдяки збиральництву її тодішнього очільника Бориса Возницького понад десять років тому. Плівку оцифрував Ігор Ткачик, але якоїсь окремої уваги на неї ніхто не звернув. Тепер – виплекавши ідею сучасного фільму про Осипа Куриласа й отримавши відповідний дозвіл нинішнього керівництва Львівської галереї мистецтв на використання у цій стрічці документального відео матеріалу, – раптом з’ясували, що та історична відеофіксація художника, коли він уже був дуже стареньким, – це “бомба”.

“Це єдина на сьогодні відеофіксація Осипа Куриласа, – говорить Наталя Філевич. – І хай ми не чуємо його голосу, але бачимо його поставу, його рух. До речі, в цій хроніці ми бачимо і портрет Куриласа, який, можливо, належить пензлю відомого у свій час митця Михайла Добронравова, чий архів також сьогодні зберігається у фондах Львівської галереї мистецтв”.

: Фото з фейсбук-сторінки “Альбом “Осип Курилас”. На фото – Курилас О. Собор Святого Юра

“Я навіть вражений, як багато в нашому житті може зробити випадок, – говоримо зі сценаристом фільму, автором поважного альбому (де було вміщено близько 520 ілюстрацій та архівних матеріалів, присвячених одній із найцікавіших та найдраматичніших постатей українського мистецтва Осипу Куриласу) Андрієм Крижанівським. – Енергетик за фахом, я люблю історію, досліджувати в архівах. Готуючи книги про історію електрифікації, про Львівський монетний двір XІV-XV століть і про монети Галицької Русі, я багато спілкувався не тільки з документами, а й живими людьми. І якось мені запропонували: “А купи в нас архів Куриласа” й показали три папки, де були і писана від руки автобіографія художника, і його спогади, і записнички. Приміром, з описаними, фінансовими стосунками митця з представниками церкви, коли священники не завжди мали можливість розрахуватися за малярські роботи грошима й розраховувалися, чим могли – картоплею, борошном, чимось іще. Скажімо, є запис, що привезли 50 кг муки і в дужках примітка – “дещо стухла”. Це все дуже цікаво, і архів, ясна річ, я купив. Однак постало питання, що з ним робити. Просто передати до музею – це означає, що він припадатиме порохом, поки до нього дійдуть чиїсь руки. А так не хотілося. Комусь віддати досліджувати – кожен займався своїм. Отож узявся за дослідницьку працю сам, підсумком якої і став окремий альбом. Однак не думаю, що аж так багато людей у нього вчитувалися. А постать вартує, щоб її знали. Тому фільм – найкращий спосіб розповісти про неї”.

: Фото з фейсбук-сторінки “Альбом “Осип Курилас”. Курилас О. Портрет січового стрільця Сеня Горука

Чого лиш варті деталі, що саме Осип Курилас залишив для нащадків безцінні портрети Олени Степанівни, Лева Лепкого, Гриця Коссака та десятків інших видатних діячів свого часу й української культури. Змальовуючи фрагменти історії Українських січових стрільців, він залишив роботи, рівноцінні як у мистецькій, так і в пізнавальній площинах. Приміряючи сьогодні на себе (там, де це можна зробити) легендарні кашкети-мазепинки, що їх носили “усусуси”, можна згадувати й Осипа Куриласа, який один із тих, хто брав участь у розробці стрілецьких одностроїв і відзнак для січових стрільців. Зрештою, про нього також говоримо як про майстерного ілюстратора та одного з піонерів нового українського малярства.

: Фото з фейсбук-сторінки “Альбом “Осип Курилас”. Курилас О. Листівка з серії “Українські січові стрільці”

Документальні тексти Осипа Куриласа начитуватиме відомий “заньківчанин” Януш Юхницький, голос автора звучатиме голосом “піккардійця” Славка Нудика, а музичним оформленням займається Анастасія Ільків. Стрічку, зйомки якої відбудуться за кошти Фонду Нагірних, родини Куриласів з Америки та небайдужих мешканців Щирця, планують презентувати (якщо, знову ж таки, пандемія дозволить) до дня народження художника, 26 липня.