Київ знову в двадцятці міст з найбруднішим повітрям в світі

Новини 01 Квітня, 2021 194

За твердженням порталу IQAir, який відстежує рівень забруднення повітря в режимі реального часу, Київ зараз займає 12 місце в рейтингу міст світу з забрудненим повітрям.

Про це повідомляє прес служба Національної екологічної ради України.

Індекс Києва становить 154 при нормі 50. Рівень забруднення повітря в столиці характеризується як «нездоровий». При такому рівні атмосферного забруднення людям із захворюваннями органів дихальної системи радять одягати респіратори, в приміщеннях закривати вікна і включати очищувачі повітря, а також виключити спортивні заняття на повітрі.

Смог у Києві

Українська столиця в останні роки на собі дізналася що таке «смог». На столичних вулицях загазованість повітря досягла критичних позначок через підвищеного вмісту формальдегіду, фенолу, фтористого водню, аміаку, діоксиду азоту, оксиду вуглецю.

– Ці забруднювачі роблять наше повітря отруйним смогом. Вони викликають запальні процеси, формування тромбів, запалення стінок судин. МОЗ каже, що в 2020 році 78% передчасних смертей від інфаркту та інсульту спровоковані забрудненням повітря. Але ж зовсім недавно Київ вважався найзеленішою європейською столицею … – кажуть експерти Національної екологічної ради України.

Згідно зі стратегією державної екологічної політики України на період до 2030 року забруднення атмосферного повітря є однією з найгостріших екологічних проблем.

Незважаючи на відсутність великих промислових підприємств в столиці рівень забруднення повітря в Києві дуже високий. Основним джерелом за даними Київської міської державної адміністрації є автотранспорт.

Так само небезпечна дрібнодисперсний пил. Основним «постачальником» якого є Дарницька ТЕЦ, що працює на вугіллі, і сміттєспалювальний завод «Енергія». Крім того, кількість пилу в повітрі різко зростає, коли люди починають спалювати відходи.

Це призвело до того, що за світовим рейтингом міст Київ увійшов до топ-200 найбільш забруднених міст планети. А в тому році під час масових пожеж навколо столиці, взагалі очолював цей список.

Того року столиця була закутана димом пожеж. Горіли сміттєзвалища та сухостій на полях. Але найстрашніше, що палав Чорнобильський ліс і вітер накривав Київ гарем.

У період пандемії пожежі несуть додаткову загрозу. Ми не можемо провітрювати квартиру, до нас приходить задушливий дим. Мало того, що він дратує дихальну систему, так ще в організм потрапляє безліч шкідливих речовин, які небезпечні для здоров’я. Потрібно пам’ятати, що забруднене повітря послаблює імунітет, який сьогодні нам дуже необхідний.

Країна у вогні

В Україні почастішали випадки пожеж. У 2020 році відбулося понад 50 тисяч загорянь сухостою на полях і очерету в плавнях в різних куточках країни. У більшості випадків вони характеризуються, як умисні підпали. У 2020 році згоріло понад 40 тисяч гектар екосистем. Цього року невтішна тенденція зберігається. На околицях міста почали палити сухостій, а вітер розносить полум’я на лісосмуги, господарські та житлові будівлі.

– В епіцентрі горіння сухої трави температура полум’я досягає майже 500 градусів. Живого не залишається. Під час пожежі гинуть тварини, рідкісні рослини, а дим отруює атмосферу. Нерідкі випадки і загибелі людей – попереджають в Національної екологічної раді України.

Причин підпалу існує безліч. Навіть елементарне хуліганство.

Нещодавно прийнятий Верховною Радою Законопроект № 3526, який підвищив штрафи за пожежі в екосистемах, а також посилив відповідальність за займання в природно-заповідному фонді. Але штрафи явно не зупиняють вбивство екосистем.

Законодавство забороняє спалювати листя або суху траву. Зокрема випалювати рослинність на землях водного фонду заборонено статтею 65/2 Адміністративного Кодексу. Штраф від 3060 грн до 6120 грн. Такий же розмір штрафу за підпал торф’яників або пожежі на полях. За порушення правил протипожежної безпеки штраф від 1530 до 4590 грн. А ось кримінальна відповідальність (5-7 років) передбачена лише в разі загибелі людей, або масову загибель тварин, а так само якщо пожежа заподіяла комусь значну шкоду.

– Горять і землі водного фонду. Прикро, що підпали очерету відбуваються під час нересту риби, найпотаємнішого для неї часу. Від того як він пройде залежить майбутнє наших водойм. Якщо не буде риби, річки загинуть. Мало того, що катастрофічно не вистачає повноцінних нерестовищ, так ще пожежі … Риба у вогні не буде нереститися … – кажуть в Асоціації рибалок України.

Вогонь знищує і заповідні території. У 2020 році відбулися масштабні пожежі на території Національних парків Одеської, Херсонської, Миколаївської області.

Ковток повітря

Загальновідомо, що без їжі людина зможе прожити 70 днів, без води організм проіснує від 3 до 8 днів, а без повітря – 5-10 хвилин.

За даними Організації Об’єднаних Націй кожна шоста смерть в світі через забруднення навколишнього середовища.

Забруднене повітря може викликати бронхоспазм, алергію, задуха, серйозно пригнічує імунну систему, а так само може призвести до онкозахворювань.

Глобальний Альянс з питань здоров’я та забруднення (GAHP) поставив Україну на четверту позицію серед європейських країн за кількістю смертей, обумовлених забрудненням навколишнього середовища. З цієї причини у нас в країні щорічно помирає близько 60 тисяч людей.

– Серйозну загрозу крім вихлопів автомобілів несе шинна пила, а з онкологічною точки зору навіть більшу, саме на неї припадає 70% обсягу всіх викидів канцерогенів від автомобілів. У процесі зносу 20% автопокришок перетворюються в шинну пил. Кожна шина протягом року викидає 1,14 кг шинної пилу, в якій у великій кількості присутній шкідливий канцероген – бензпірен, який надзвичайно токсичний. За ступенем впливу на організм він відноситься до I (вищого) класу небезпеки – говорить голова Національної екологічної ради України Олександр Чистяков.

За статистикою медичних установ, число хворих на рак серед людей, які проживають поблизу автотрас, перевищує норму в два-три рази … У 2020 році в Україні від зносу шин утворилося 24 тисячі тонн шинної пилу. Тільки в Києві щодня в повітря викидається не менше 5 тонн шинної пилу. Потрібно додати, що вона не піднімається високо, а літає на рівні наших дихальних шляхів. Вона падає уздовж доріг, залітає до нас у вікна. Ми нею дихаємо!

Що робити?

На думку голови Національної екологічної ради України Олександра Чистякова, перш за все, потрібно встановити нові станції моніторингу в достатній кількості, які б вимірювали тверді частинки пилу, приземний озон, діоксин азоту і діоксид сірки. Система, яка працює зараз застаріла, вона сформована в 70-х роках і не враховує багатьох показників, наприклад дрібнодисперсного пилу. А це основний показник забруднення повітря у європейців. У столиці в цьому році встановили два поста моніторингу повітря – в Дарницькому і Дніпровському районах міста -но цього вкрай мало.

Нова система моніторингу дозволить в реальному часі стежити за якістю повітря. Оновлення показників повинно бути кожні 6 годин з можливістю перегляду динаміки з будь-якого смартфона. Всі станції моніторингу якості повітря повинні бути об’єднані в одну систему.

Наступним кроком має бути робота з джерелом забруднення. Щоб зменшити кількість викидів, в Києві, перш за все, треба розвивати громадський транспорт, а так само заохочувати до збільшення електротранспорту. Також на період підвищення забруднення органи місцевої влади повинні обмежити або взагалі заборонити рух транспорту в центрі міста. Крім того, слід забороняти або зменшувати рух вантажного транспорту в тих районах, де забруднення є більш сильним, або встановлювати обмеження в залежності від часу доби. І звичайно ж жорстка боротьба з підпалами. Пожеж не повинно бути!

Це повинен бути комплекс різних дій: збільшення кількості зелених зон, розчищення та благоустрій прибережних територій, створення веломаршрутів, облаштування пилових бар’єрів вздовж автотрас. Все це повинно призвести до позитивного результату в середньостроковій і довгостроковій перспективі. І це все завдання місцевої влади.

Щоб ситуація не стала повністю некерованою на державному рівні необхідно прийняти ряд важливих документів про захист навколишнього середовища для збереження екологічного балансу і порятунку біорізноманіття. Зокрема, потрібен закон про відходи, треба реформувати екологічний контроль, ввести сучасну систему моніторингу стану навколишнього середовища і багато іншого.

Природа стала залежна від людини, тому дуже багато залежить саме від нас з вами. Час пасивного спостереження за знищенням нашого середовища проживання – пройшов. І якщо ми не хочемо жити в протигазі, то нам потрібно діяти!

ТОП 10

Такі ж проблеми у всіх великих містах. Однак в ряді з них існують свої «забруднювачі».

На думку Міністерства охорони навколишнього середовища рейтинг ТОП 10 забруднювачів повітря виглядає так: