ЛГБТ-пропаганда: Чому студенти та викладачі звільняються з УКУ

Зображення зі сторінки Кіндер Лімо в інстаграмі/ZMINA

“Мене змусили піти з університету через мою ґендерну і сексуальну ідентичність”, – так свою публікацію в інстаграмі почала небінарна персона Кіндер Лімо, яка до позаминулого року навчалася в Українському католицькому університеті. Небінарні люди – ті, хто не визначають ані своєї статі, ані ґендерної ролі: вони вважають, що особистість не поділяється на жінок чи чоловіків.

Крім того, деякі з них, як, наприклад, Кіндер Лімо, вживають щодо себе займенник “вони” – тож його використано в матеріалі. Сама ситуація, через яку Кіндер Лімо покинули університет, сталася ще у 2019 році, однак вони вирішили розповісти про неї лише за рік – наприкінці грудня 2020-го. Заразом у їхньому дописі йдеться, що восени минулого року подібний інцидент трапився й з викладачкою УКУ.

Останню, за словами Кіндер Лімо, нібито звільнили через участь у зніманні в стрічці в межах спільного проєкту фонду “Ізоляція” та “Київпрайду”.

Як пише “Четверта студія», про це – у публікації ZMINA, яка поговорила з Кіндер Лімо й колишньою викладачкою УКУ Альоною Ляшевою, а також із прес-службою університету та розповідає, як вони бачать обидві ситуації.

Про що кажуть Кіндер Лімо та викладачка 

Про інцидент Кіндер Лімо спершу написали у своєму інстаграмі. Зокрема, вони описали ситуацію, коли до них у трапезній університету “підійшли два отці в рясах і змусили прибрати ЛГБТ-прапор, який лежав на столі”.

“Це сталося того самого дня, коли студенти УКУ роздавали одне одному подарунки в їдальні. Мені подарували спідню білизну, і я поміряли її поверх лосин прямо там, у їдальні. У мене в думках нічого поганого не було… Для мене, навпаки, це був вияв довіри до цього простору, тобто мені було так там комфортно, що я могли просто бути собою, просто радіти, поміряти свій подарунок, зробити фотку”, – каже Кіндер Лімо.

Після цього Кіндер Лімо звинуватили в знеціненні та насмішках над християнськими цінностями, що їх “обурило, оскільки це не є правдою”.

“Я відчували тиск та атаку з усіх сторін. Мене почали викликати в деканат на виховні розмови та надзвонювати з кафедри на мій мобільний номер. У мене були проблеми зі складанням сесії, тому вони вдавали, що піклуються про мою успішність. Мене попередили, що я зможу вилетіти через оцінки, та попросили не з’являтися з ЛГБТК+-символікою в університеті та не репрезентувати свою ідентичність”, – розповідає Кіндер Лімо і додає, що на них також написали скаргу через цю ситуацію, а “спроби вести дискусію” з університетом не знайшли відгуку:

“Знову ж таки ніхто нічого прямо мені не казав”. 

З огляду на це Кіндер Лімо написали заяву про відрахування за власним бажанням, щоб узяти паузу та відновити сили, а потім повернутися до навчання.

Однак пізніше “учасниця Студентської ради УКУ, каже Кіндер Лімо, розказала, що на одному із засідань розглянули вищезазначену скаргу”:

“Вона також розповіла, що зверху була дана команда зробити так, щоб мене відрахували через погану успішність, або зробити так, щоб я пішли за власним бажанням. Для мене це був шок. Я ридали. Я не хотіли вірити до останнього, що дискримінація така реальна і це сталося зі мною. Мені до останнього хотілося вірити, що я пішли з УКУ за власним бажанням… Повертатися туди бажання різко відпало”.

У своєму дописі Кіндер Лімо також повідомляє, що через рік подібна ситуація трапилася з викладачкою УКУ. Останню нібито звільнили через участь у зніманні в стрічці “Товариство секта” в межах спільного проєкту фонду “Ізоляція” та “Київпрайду” під назвою “Сoming out of isolation” (“Виходячи з ізоляції”).

Йдеться про Альону Ляшеву, колишню старшу викладачку кафедри соціології УКУ. Вона повідомила, що звільнилася з університету за власним бажанням у жовтні 2020 року.

Минулого тижня викладачка також опублікувала на своїй фейсбук-сторінці допис, у якому розповіла про низку причин, які цьому передували. Серед них, зокрема, несумісність її особистих поглядів та “невидимої гегемонії гомофобії в університеті”:

“Коли ти стаєш частиною спільноти УКУ, то ніхто прямо тебе не зобов’язує бути гомофобом. Але відтворюється певна невидима гегемонія. Я була готова толерувати ці неформальні правила і не висловлювати своїх поглядів голосно і публічно, приховувати свою бісексуальність і поліаморність заради можливості викладати. Мене ніхто не цензурував на парах, і це було для мене основним критерієм припустимості співпраці з вишем. Це може здатися наївним, але саме завдяки УКУ я познайомилась із християнством, яке справді несе в собі любов до ближнього”.

Однак, продовжує Ляшева, після ситуації з Кіндер Лімо вона зрозуміла, що в УКУ “якась інша форма християнства”, ніж її собі уявляла викладачка:

“Знову ж таки неформальні правила казали нам, що треба мовчати. Після цього бажання підтримувати пієтет до атмосфери університету стало меншим, я забила і знизила рівень самоцензури. Я розуміла, що це завершиться тим, що прощатимемося з УКУ, але не йшла одразу, бо студенти, любі студенти…”

Ляшева розповіла, що в університеті з нею також обговорили її участь як експертки в стрічці “Київпрайду”. Як зазначила викладачка, розмова відбулася з представником викладацької спільноти, а не з адміністрацією УКУ:

“Мені сказали, що треба поговорити про фільм і що його побачили в УКУ. Я запитала, чиє це рішення [інціювати таку розмову], але мені не відповіли. Я навіть не очікувала, що фільм приверне увагу. Однак розуміла, що якщо доводитиму щось, наприклад що звільнення працівників за погляди суперечить законодавству України, як суперечить і неформальний тиск не висловлювати ті чи інші погляди, то конфлікт буде на весь інтернет, тому я вирішила поберегти нерви свої, своїх любих колег і тихо пішла”.

Викладачка каже, що її рішенню сприяли й гомофобні погляди окремих викладачів, а також ситуація з волонтером зі США на ім’я Крістіан. Останній приїхав викладати в УКУ англійську, але йому нібито не продовжили контракту через фотографії його участі в ЛГБТ-прайді.

“Я б і не писала нічого зараз, якби не слова проректора в новині і про псевдонауковість висловлювань пана Петра Гусака. Проректор стверджує, що університет не впливає на погляди працівників. Це просто смішно. Це цинічно. Це немає нічого спільного з християнством. Так, прямо мене ніхто не зобов’язував підписувати документ, що я гомофобка, але неформально в спільноті всі розуміють, що треба мовчати”, – підсумувала Ляшева.

Як ситуацію прокоментували в пресслужбі УКУ 

У пресслужбі університету відповіли, що адміністрація вишу справді мала зауваження до Кіндер Лімо, але стосувалися вони невиконання академічної програми та неприпустимої поведінки в університетському кампусі, а не особистих поглядів.

В УКУ також підтвердили, що в грудні минулого року стосовно “студентки надходила доповідна записка з приводу її поведінки в публічному просторі вишу”. Утім, стверджує пресслужба, на засіданні уряду студентів її не розглядали.

“Університет з однаковою пошаною ставиться до кожного студента, який приходить до нас, і нам завжди прикро, коли хтось залишає стіни УКУ, не завершивши навчання, незалежно від того, якими були причини такого рішення. З іншого боку, університет передбачає, що студенти обирають наш заклад, оскільки їм є близькими цінності, на яких він збудований. Ми шануємо свободу кожного з членів нашої спільноти та з повагою і з розумінням ставимося до ситуацій, у яких студент вирішує, що продовження освіти поза УКУ матиме для нього чи неї кращу перспективу та потенціал”, – сказали в пресслужбі.

Щодо викладачки Ляшевої повідомили, що її не звільняли, а вона пішла за власним бажанням.

В університеті також прокоментували свою позицію щодо навчання та викладання в ньому людей, які відкрито підтримують ЛГБТ або мають гомосексуальну орієнтацію чи квір-ідентичність. 

“У питанні ставлення до осіб, які мають гомосексуальні нахили, університет керується офіційним вченням Католицької Церкви, яке закликає шанувати людську гідність таких осіб. При цьому цей “обов’язок поважати їхню людську гідність аж ніяк не означає визнання законною такої поведінки, яка не відповідає моральному закону”, – йдеться у відповіді УКУ.

У ній також акцентували, що ЛГБТ-люди “є такими самими людьми, як і люди з гетеросексуальним статевим потягом, а агресивне ставлення до них чи переслідування неприпустимі”.

“Немає юридичних перешкод для праці чи навчання людей з гомосексуальним нахилом у католицькому університеті. При цьому такі особи повинні усвідомлювати, що католицький заклад освіти не є місцем для пропаганди будь-яких невпорядкованих статевих стосунків, зокрема одностатевих, незалежно, чи цією пропагандою займаються люди з гетеросексуальною чи з гомосексуальною схильністю”, – вважають в УКУ.

Наостанок у пресслужбі підкреслили, що “люди, які приходять як студенти чи викладачі, наперед ознайомлюються з місією університету і зобов’язуються “поважати католицьке вчення та мораль”:

“Католицький заклад освіти не може бути місцем, де будь-хто намагається нав’язати невпорядковану статеву поведінку, гетеросексуальну чи гомосексуальну, як норму, чи як зразок для наслідування, чи коли її використовують для скандалізації засадничих цінностей університету”.

Коментарі

Позначки: викладачка, гендерна ідентичність, дискримінація, Католицький заклад освіти, ЛГБТ, небінарні люди, сексуальна орієнтація, УКУ