Як на Львівщині бухгалтерка стала водійкою автомобіля швидкої допомоги (ВІДЕО, ФОТО)

Жінки за кермом автомобіля давно нікого не дивують. Якщо це тільки не водійка «швидкої».

Як пише «Четверта студія», про жінку, яка стала водієм автомобіля швидкої допомоги – у розповіді на сторінці Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у ФБ.

Знайомтеся: Оксана Захарків – єдина жінка-водій в структурі Львівський Обласний Центр Екстреної Медичної Допомоги та Медицини Катастроф. Прудка, енергійна, рішуча. В маленькій тендітній жіночці стільки потенціалу і сили, що вистачило б на кількох.

«Є три типи водіїв: вроджені, навчені і ніякі», – каже Оксана. – Так-от, мені видається, що я з народження вміла водити автомобіль».

Здається, навіть її кров наполовину розбавлена пальним.

ПРО ВИБІР ПРОФЕСІЇ

За фахом Оксана – бухгалтер. Та змалку мала пристрасть до техніки. Спершу любила ровер, потім був мопед, далі – машина. Та якось 24-річне дівчисько побачило, як працюють медики на ДТП.

«Спостерігала за роботою лікарів, поки вони не надали допомогу на місці, погрузили потерпілого в машину і включивши проблискові маячки, швидко помчали в лікарню. Подумалось тоді: треба мені йти працювати на «швидку», – говорить Оксана. – Відтоді почала крок за кроком втілювати мрію в реальність. Дізналась, що для роботи на «швидкій» треба мати перший водійський клас і стаж роботи 3 роки на великогабаритній машині».

ПРО ШЛЯХ ДО МРІЇ

Закінчивши курси на здобуття відповідної категорії, Оксана подалась працювати в приватну фірму – розвозила канцтовари, рахуючи роки, місяці, а потім дні до здобуття 3-річного стажу. Тільки його отримала – одразу пішла влаштовуватись на «швидку».

Пам’ятаю, яке здивування було у мого керівника Ярослава Михайловича Якиміва. Коли він прийшов переймати посаду, я вже працювала. От Ярослав Михайлович і питає: «Це що за дівчинонька ходить тут?», а наші й відповідають: «Та водій». Ось така ситуація»

ПРО ЦІКАВИНКИ

«Мала я якось стажера. Пропрацювала уже рік, як прийшов до нас влаштовуватись водієм кремезний двометровий чолов’яга. І дали мені його підопічним. Його здивуванню не було меж – жінка, та ще й таке мале alt=”🤣” v:shapes=”_x0000_i1026″>».

ПРО ДОСЯГЕННЯ

«Цього року профспілка автомобілістів вручила мені грамоту та кубок. На конференцію, приурочену до Дня автомобіліста, запросили жінок-водіїв різних професій – таксистки, керманичі трамвая, тролейбуса. Я була єдиною водійкою швидкої допомоги.

Вдруге вони мене привітали за результатами фотоконкурсу – за кількістю лайків і перепостів в інернеті я зайняла перше місце», – розповідає Оксана.

ПРО ТЕ, ЩО ЗАПАМ’ЯТАЛОСЬ НАЙБІЛЬШЕ

«Кілька років тому, пам’ятаю, приходжу на роботу, беру шляховий лист, проходжу медогляд, думаю, буде звичайний лінійний день, як тут лікарка каже, що, мовляв, їдем на чемпіонат України зі спортивного гірського туризму.

Це були змагання скелелазів на Чортових скелях поблизу Винник, на яких ми мали чергувати. Дорога, як ви розумієте, не асфальтована, складна, у лісі, поміж дерев угору. А автівка «Газель», без підсилювача керма. Моторошно, та я справилась», – згадує водійка.

«Врізалась у пам’ять зміна із доктором Зоряною Опалинською. Отримуємо виклик «ураження струмом». Молодий хлопець на новобудові вхопився рукою за оголений кабель, його вдарило струмом . НС сталася на Боднарській. Туди ми домчали за 3 хвилини. У хлопця на час прибуття «швидкої» була зупинка серця, Ополинська, підключивши дифрибілятор, почала робити реанімацію. Бачачи, що ситуація критична, що лікарям бракує рук, вийшла з машини й допомагала медикам. Тобто, стараюся, щоб моя допомога була не лише в швидкому доїзді».

«Мрію пройти відповідні курси і стати парамедиком» – каже наша героїня.

ПРО ЕТИКУ НА ДОРОГАХ

«Ставлення водіїв до автівки з проблисковими маячками останнім часом змінилося, до того ж в кращу сторону – що приємно. Велике дякую водіям, які надають дорогу, за можливості, роз’їжджаються, створюючи таку собі ялинку, як ми говоримо, коли для «швидкої» залишають середню полосу і можна безперешкодно проїхати».

ПРО НАЙДОРОЖЧЕ

«Мій найбільший скарб – семирічний синочок Назар. Маю батьків, які приглянуть за ним, коли я на зміні.

Син шалено пишається, що його мама – водій на «швидкій». Розповідає про це при першій-ліпшій нагоді. Вчителька аж перепитувала, чи це правда, бо ж у буденному житті я така ж мама, як і інші.

Любимо з малюком велопрогулки та покопати м’яча. Каже Назарчик, що теж, як виросте, буде водієм», – усміхається Оксана.

ПРО ПЛАНИ

«Мрію, що таки матиму колись у Львові власне житло. Не так для себе, як для сина, бо ж добирання до навчання чи на роботу – то дуже затратно. Їзда забирає багато часу та коштів».

ПРО ПОБАЖАННЯ КОЛЕГАМ

«Бажаю достойної оплати праці. Поваги від інших водіїв. А ще – поменше неправдивих, непрофільних викликів, щоб було менше навантаження вночі. І звичайно, здоров’я».

 

Як пише « 5 Канал», 41-річна Оксана Захарків кермувати спецтранспортом мріяла з дитинства. Нині вона одна з найкращих водіїв обласного центру екстренної медичної допомоги. Працює у COVID-бригаді. Як бухгалтерка стала водійкою “швидкої” – у розповіді “5-го”.

“Я побачила ДТП на дорозі. Побачила коли іде швидка на швидкості, з маячками, стояла так захоплено і думала, от моя мрія, попасти на швидку. Я хотіла відчути той екстрим”, – розповіла жінка.

Тоді Оксана Захарків поставила собі за мету стати водійкою швидкої допомоги. До своєї мрії жінка йшла 6 років. Щоби кермувати спецтранспортом, довелося отримати водійські права кількох категорій.

“Треба мати перший клас у всіх категоріях.від легкової до автобуса. Причіп, автобус, вантажна”, – каже водійка швидкої Оксана Захарків.

Далі Оксана три роки набиралася стажу кермування на великому автомобілі. Розвозила на бусі людей і товари.

На швидкій Оксана Захарків працює вже десять років. За кермом жінка проводить по 12 годин за зміну.

“В нас велика навантаженість. Скільки викликів? Від 8-11. Нервує ще коли ти везеш важкого хворого, їдеш з маячками і сиреною і люди не хочуть поступати дорогу, а тут йдуть хвилини”, – пояснює Оксана Захарків.

На дорозі Оксана почувається вільно. Жінка каже, транспорт відчуває добре, на своїй “швидкій” кареті може проїхати всюди.

“Коли на зустріч ідуть мужчини і так поглядом проводять і вертаються і так оп! Жіночка за кермом ? О, клас показують. Буває різне. Сигналять, махають”, – каже водійка.

Зарплата в Оксани, зізнається, невисока. Але це не змушує водійку змінити професію. Адже від роботи отримує лише задоволення.

У колективі Оксана своя. Водіям-чоловікам допомагає лагодити авто, а медикам надавати пацієнтам допомогу.

“За кермом звичайно тяжко, зараз рух великий, машин багато, дорогих, треба бути обережним, але бачите вона справляється”, – зауважує водій Центру екстреної медичної допомоги Володимир Криса.

“Тут всі великі дядьки і Оксанка. А ще то було, Оксана на газелі. Оксана з тих драйвових водіїв. Тобто вона реально спішить, якщо ми десь маємо доїхати швидко. Оксана швидше за будь-яких мужчин прийде, каталку витягне, хворого покладе”, – наголошує лікарка невідкладних станів Центру екстреної медичної допомоги Зоряна Опалинська.

Нині Оксана чекає реформи служби екстреної допомоги. Сподівається на підвищення платні та можливість закінчити курси і стати парамедиком, адже на викликах нерідко доводиться допомагати медичним бригадам.

 

 

Коментарі

Позначки: бухгалтер, водій, жінка, Оксана Захарків, швидка допомога