Місцеві вибори: щоб йти в мери, потрібно від 19 до 445 тисяч гривень

Дискусії щодо необхідності зменшення застав тривали ще від січня цього року, коли широкого резонансу набула новина про те, що, згідно з Виборчим кодексом, застави на місцевих виборах зростуть майже в 40 разів порівняно з виборами 2015 року. На таке значне зростання застав, з одного боку, вплинуло збільшення мінімальної заробітної плати, до якої прив’язана формула розрахунку. З іншого боку, депутати парламенту попереднього скликання свідомо пішли на підвищення застав нібито задля боротьби з технічними кандидатами. У результаті балотуватися на посаду міського голови Києва стало дорожче, ніж у президенти країни (застава – понад 4 млн проти 2,5 млн).

Група позафракційних депутатів, а також представники “Голосу”, “Батьківщини”, “Європейської солідарності” та групи “Довіра” ще в січні зареєстрували законопроєкт, який мав би зменшити грошові застави, і він навіть пройшов перше читання в парламенті. Однак згодом ВРУ взялася за напрацювання ґрунтовніших змін до Виборчого кодексу. Стосовно застав у народних депутатів загалом існував консенсус щодо того, що застави потрібно зменшити, проте точилися дискусії, на скільки саме.

Зрештою, група депутатів із фракції “Голос” подала поправку, яка зменшувала застави для великих міст у 9-10 разів порівняно з чинною формулою. На засіданні щодо врахування цієї поправки виступав нардеп з “Голосу” Роман Лозинський:

“Зараз на душу виборця вартість відповідно застав президента 0,09 копійки, парламенту – 13 копійок, а на місцевих виборах – 1,88 копійки. Абсолютний дисбаланс, який свідчить про те, що взяти участь у місцевих виборах зможуть не лідери громад, котрим довіряють люди, а ті, хто має великі гроші. Різного походження, бо хтось може пояснити їхнє походження, а більшість, на жаль, ні”.

У разі зменшення застави згідно з цією поправкою вартість місцевих виборів на душу населення становить 20 копійок.

Пропозицію Лозинського на засіданні комітету підтримав перший заступник голови фракції “Слуга народу” Олександр Корнієнко, що, ймовірно, і вплинуло на рішення підтримати зниження застав. У своєму виступі Корнієнко посилався на погіршення економічної ситуації та те, що за таких умов заставу таки потрібно зменшувати.

“…Ми проаналізували ситуацію з тим, як це може відбуватися (сплата застав, – прим. ЧЕСНО). Зараз криза в країні: економічна, наслідки епідемії. Так, застава поповнює бюджет, але джерела її не завжди адекватні. Застава на всіх рівнях – селищні ради й ОТГ – буде дисциплінувати та зменшувати кількість технічних кандидатів”.

Згідно з підтриманою комітетом поправкою, у населених пунктах з кількістю виборців від 90 тисяч осіб кандидат на посаду чи партія вносить безготівково грошову заставу в сумі чотирьох мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, визначеному на день початку виборчого процесу, на кожні 90 тисяч виборців відповідного єдиного обласного, міського виборчого округу для кожного виду виборів окремо.

Водночас інші поправки до Виборчого кодексу передбачають, що грошові застави буде запроваджено на всіх рівнях, незалежно від кількості виборців. Однак формули розрахунку різняться.

*МЗП – мінімальна заробітна плата

Саме ці формули розрахунку застав парламент підтримав на сесійному засіданні 16 липня.

Отже, грошові застави за партійні списки у громадах, де від 10 тисяч до 90 тисяч виборців, не перевищуватимуть 18 892 грн.

Для великих міст застави орієнтовно будуть такими:

Поправка до Виборчого кодексу змістовно повторювала січневий законопроєкт №2769, тому розрахунки залишаються актуальними

Такими самими будуть застави за партійні списки до міських та обласних рад. Розрахунки є орієнтовними та ґрунтуються на даних Державного реєстру виборців станом на кінець 2019 року.

Точні суми застав визначатиме ЦВК відповідно до актуальних даних про кількість виборців у тому чи іншому населеному пункті.

Нагадаємо, парламент підтримав постанову про призначення місцевих виборів на 25 жовтня 2020 року. За якими правилами відбудуться вибори, можна ознайомитись у матеріалі Руху ЧЕСНО.