У Поморянському замку відновили реставраційні роботи

Новини 25 Червня, 2020 327

У Поморянському замку відновили реставраційні роботи, фото ЛОДА

Розібрати завали, укріпити фундаменти, а в результаті – зробити придатною для огляду та експозицій східну вежу – це перший етап порятунку Поморянського замку. Як зазначив сьогодні, 25 червня, на виїзній нараді заступник голови облдержадміністрації Юрій Холод, у другому етапі треба відновити його південне крило. Але ще важливіше обов’язкове завдання – придумати концепцію розвитку пам’ятки, загосподарювати її так, щоб вона ожила і стала справжнім магнітом для регіону. Про це пише Четверта студія з посиланням на прес-службу ЛОДА.

Замок-палац XV-XVII століття в смт Поморяни на Золочівщині – пам’ятка архітектури національного значення (ох.№ 427). Востаннє його реставрували 1978 року. Після того, як звідси на початку 90-х “з’їхало” ПТУ, місцеві мешканці поступово розтягнули конструкції палацу на будматеріали.

Вважається, що від 2016-го року у замку триває реставрація та протиаварійні роботи. Проте коштів на це виділяли надто мало, тому будівля далі руйнувалася. 2018-го тут навіть обвалилася одна зі стін.

“Цьогоріч у межах обласної програми охорони і збереження культурної спадщини, передбачено 3 мільйони гривень для Поморянського замку. Ще 2 мільйони для відновлення парку закладено у програмі департаменту екології. Проте аби втілити бодай найнеобхідніше, бракує ще близько 4,5. Це за кошторисом, який ми маємо. Крім того, є ще південна частина пам’ятки, яка також потребує реставрації. Обласна адміністрація зробить усе від нас залежне, щоб врятувати замок, але ним має хтось опікуватися, охороняти, розвивати і наповнювати життям. В тому числі, і заробляти та сплачувати податки. Лише так держава поверне частину того, що вклала у нього”, – пояснює заступник голови Львівської ОДА Юрій Холод.

Разом із ним учасниками наради були директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Олена Василько, начальниця відділу збереження культурної спадщини Ганна Харун, архітектор Зіновій Лагуш, представники підрядника, яким є “Центр- Комплекс” (Хорощак О.), а також голова благодійного фонду “Спадщина.UA” Ганна Гаврилів.

За словами Олени Василько, роботи у Поморянському замку відновилися дев’ятого червня і ведуться за кошти обласного бюджету.

“Найперше майстри демонтували аварійний дах східного крила. Ще місяць потрібно, щоб укріпити фундаменти. Лише після цього візьмуться до реставрації вежі. Маємо розуміти реалії: нема нічого більш постійного, ніж тимчасове. Тому я пропоную відразу думати, як і хто буде розвивати та відповідати за цю пам’ятку. Бо якщо відштовхуватися від цілісної концепції, можна відразу думати, як зробити так, щоб дах був, може, навіть не тимчасовим, а якісним і постійним”, – зазначає керівниця департаменту архітектури ЛОДА.

За кошти обласного бюджету у 2016-2017-му в замку виконали першочергові протиаварійні роботи: укріпили несучі конструкції (дахи, віконні обрамлення, фасади) центральний і східний корпуси. Проте в січні 2018-го стіна східного крила відшарувалася та обвалилася. Власне, ці завали і розбирають сьогодні першочергово.

Відновлення південного крила пам’ятки має стати другим етапом її порятунку.

Варто зазначити, що велику роль у порятунку Поморянського замку відіграє “Спадщина.UA”. Від 2016 року з ініціативи Ганни Гаврилів та за кошт БФ виготовлені технічні паспорти на всі будівлі.
“У колишній хатині упраляючого маєтком ми створили перший у містечку краєзнавчий музей, зібравши тут понад 200 експонатів. Впродовж чотирьох років “Спадщина.UA” лобіює інтереси пам’ятки в усіх установах, зокрема у Львівській обласній раді та ЛОДА. Ми проводимо тут дитячі табори, мистецькі та меценатські заходи. А наразі робимо огорожу й оголошуємо міжнародну краудфандингову кампанію. Треба шукати всі можливі гроші, щоб завершити реставрацію”, – каже Ганна Гаврилів.

За словами Юрія Холода, маючи тисячі подібних зруйнованих пам’яток в області, Львівщина готова розпочати дискусію про потребу загальнонаціональної програми фінансування культурних пам’яток. Уже понад 10 років в Україні їх змушені рятувати лише силами обласних бюджетів.