У Львові обговорили українську сексуальність у історичному контексті (ФОТО, ВІДЕО)

Лекція Ірини Ігнатенко “Сексуальне життя українців кін. ХІХ ст.", фото 4studio

Вчора ввечері, 16 грудня, у приміщенні Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Романа Іваничука відбулась лекція української етнографині Ірини Ігнатенко “Сексуальне життя українців кін. ХІХ ст.”, пише 4studio.

Лекція стала другою у циклі “Історичного лекторію”, який започатковує проект “Локальна історія”. На думку організаторів, такий формат донесення історії дозволить краще її розуміти, а також розкриє історичні цікавинки, курйози та давній побут українців.

Вчора ж на лекції Ірина Ігнатенко присутні мали змогу дізнатись про нормування сексуальності молоді, подружній секс та зради,стосунки батьків і дітей у минулому, опираючись на фольклор, етнографічні дослідження кінця ХІХ — початку ХХ століття і сучасні розвідки.

“Коли я лише розпочинала збирати свої матеріали, їздила по селах, де спілкувалась зі старшими людьми, наївна думала, що незручно буде їм, а незручно було якраз мені. Усе в наших бабусь та дідусів було і неправильно вважати, що колишніх поколінь не було бажань, бажання було, а от знань було небагато”, – зауважила пані Ірина.

“Побутувала думка, що секс – це спосіб продовження роду, а аж ніяк не про задоволення і найчастіше це виливалось в те, що у сім’ях було по +-10 дітей. Але чи всі ці діти були бажаними? Адже і прогодувати, і мати де вкласти спати й вигляд жінки, яка десятиріччями народжує рік у рік… Чи все ж таки діти це не так і просто і після розвитку суспільства й доступу до інформації, зокрема, стосовно методів контрацепції, по десятеро дітей мають лише окремі сім’ї? “, – резонно додала етнографиня.

Присутній на лекції журналіст Василь Хомин своїми враженнями від почутого поділився на сторінці у Facebook:

“15 цікавих фактів про сексуальне життя українців кінця ХІХ – поч. ХХ століття

Побував оце тільки що на пізнавальній лекції етнографині Ірини Ігнатенко про те, як українство займалось сексом в минувщину.

Голі факти:

1) В давнину молодь туманно уявляла, звідки беруться діти, бо дорослі їм про це не розповідали. Тому вони могли собі лише щось допускати, спостерігаючи, наприклад, за тим, як паруються тварини;

2) До шлюбу хлопцям і дівчатам дозволяли спільну ночівлю, тільки, боронь боже, без сексу. Допустимі варіанти інтимного зближення: дотики, поцілунки, пестощі;

3) «Вмочити кончика» — так називали сексуальні ігри без статевого акту;

4) Інколи дівчата щиро не розуміли, як вони завагітніли. Це була ганьба. Покритка могла вийти заміж хіба за вдівця. Нерідко — старого пердуна. Через то дівчата впадали у розпач і вбивали своїх немовлят, зокрема топили, згодовували свиням тощо;

5) Оптимальним віком для шлюбу були: для дівчат — 15-18 років, для хлопців — до 20-ти. Якщо хтось не встиг, його вважали перестарком;

6) Вечорниці — то була єдина нагода для дівчини показати себе, тому вони викладались на повну (співали, танцювали, пряли, вишивали). На відміну від хлопців, вони не могли тусуватись по інших селах;

7) Місячні називались «рубашня», бо жінки трусів не носили, і кров потрапляла їм на нижню сорочку;

8) Сексом в шлюбі займались спонтанно, часто на природі, бо вдома, де товклося з десяток дітей, насолодитись процесом не виходило;

9) Вже тоді українці собі експериментували, пробували різні пози (спереду, іззаду і т.д.), що відображено у сороміцькому фольклорі;

10) Одруженому чоловіку за «стрибки в гречку» не дорікали, якщо він був добрим господарем. Зрада взагалі не вважалась тоді приводом для розлучення;

11) Підставами для розлучення були: імпотенція, гомосексуальність, або якщо чоловік вирішив присвятити себе служінню Богу;

12) Даних про лесбійство серед наших пращурів наука наразі не встановила, хоча допускає й таке;

13) Вдовиці часто сходили з розуму, бо їм, на відміну від вдівців, значно складніше було знайти собі пару. Звідси й історії про змія, який приходить по ночах до вдовиці і задовільняє її (за словами фахівців з людської психіки, галюни — звична справа на тлі неврозів і психозу);

14) Мастурбацією займались переважно діти. Дорослі ставились до того, як дитячої розваги і не надавали тому особливого значення. Називали це діло «секелянням»;

15) В першу шлюбну ніч практикувався обряд «Комора», під час якого молодят вели під сороміцькі пісні у комору і залишали там на півгодини. Якщо у молодого не виходило дефлорувати молоду, йому в цьому допомагав старший дружба, в ролі якого виступав родич. (Тоді ніхто на індивідульність не зважав, і головне була користь для колективу. В цьому випадку – роду.)”, – йдеться у дописі.

Коментарі

Позначки: ірина ігнатенко, лекція, Львів, сексуальність, українська культура, фольклор