Повернувшись з відпустки, до ночі сидите на роботі, бо накопичилася купа документів, а прокинувшись зранку, з жахом розумієте, що анічогісінько не пам’ятаєте з того, що читали напередодні. Невже сталося найстрашніше – ви почали втрачати свою … як її … ну як її … пам’ять? Не переймайтеся: кожен третій має проблеми із запам’ятовуванням інформації.
Один із найпоширеніших міфів про людський мозок – що він “працює” не більше, ніж на 10%. Направду ж ніхто не може доказово визначити, яку частину мозку використовуємо. Природа створила людський організм таким чином, що в ньому нема жодної непотрібної клітинки. Отож, нема підґрунтя вважати, що наш мозок у десять разів більший, ніж нам необхідно. Більше того, давно відомо, що ураження будь-якої частини мозку впливає або на пам’ять, або на емоції, або на органи чуття.
Інша справа, що можливості у всіх людей різні. Декотрі від народження мають неабиякі можливості “всмоктувати” і зберігати інформацію. Йдеться про фотографічну пам’ять. Світової слави диригент Артуро Тосканіні був таким короткозорим, що, стоячи за диригентським пультом, не бачив нотного тексту. Одначе ще на початку своєї кар’єри затямив, що після кількох прочитань може запам’ятати всю партитуру, і це при тім, що виконання симфонії триває близько години, а в оркестрі – від 60 до 100 виконавців.
Як працює пам’ять?
Механізми пам’яті відомі давно. Наші враження – вигляд надрукованого слова, аромат квітки або звук автомобільного гудка – вловлюються закінченнями нервових волокон. Потім сенсорна інформація передається по дуже складній мережі нервових клітин до мозку, де ті “повідомлення” недовго зберігаються у короткотерміновій пам’яті. Через деякий час вони можуть бути передані у довготривалу пам’ять або вже втрачені. Для того щоби успішно застосовувати пам’ять, необхідно спромогтися засвоїти інформацію, зберегти її і, за необхідністю, відтворити. Порушення одного з ланцюжків загрожує важкими наслідками. Причини їх добре вивчено: вікові зміни, судинні захворювання мозку, алкоголізм, медикаментозні отруєння, черепно-мозкові травми, хронічна перевтома, хвороба Альцгеймера. Частина з них є зворотними: варто відпочити, і пам’ять відноситься. При інших допомагає тільки хірургія. Такі історії – рідкість, над розв’язанням природи таких феноменів працюють дослідники всього світу. Більшість же людей для запам’ятовування вдаються до нехитрих прийомів, які майже завжди дають блискучі результати. Скажімо, Наполеон прославився унікальною пам’яттю: коли він влаштовував паради і проходив уздовж шеренг, то вітав своїх солдатів, називаючи кожного по імені. Ефект завжди був таким вражаючим (імператор знає про мене!), що солдати обожнювали свого командира. Таємницю імператора розгадали вже по його смерті. Зрозуміло, що Наполеон не міг знати свою численну армію в обличчя, але запам’ятати, де на шикуванні стоїть, припустимо, рядовий Анрі, спромагався, і дуже легко. Перед парадом він просто-на-просто з’ясовував, чи на місці є той солдат, ім’я якого йому відоме. Щось на кшталт “витівок” Наполеона провертав й Франклін Рузвельт, який на світських прийомах завжди демонстрував неабияку обізнаність про справи і проблеми запрошених. Пояснювалося все просто: його радник повідомляв босові всю необхідну інформацію. Саме тому пан Рузвельт мав таку суперову популярність – народ обирав його президентом аж чотири рази поспіль.
Отож: чи можна покращити свою пам’ять, чи все ж таки з віком вона погіршиться? Головна порада – опікуйтеся проблемою збереження пам’яті до того, як з’явилися перші симптоми її втрати.
Метод 1. Медики рекомендують постійно робити “мозкові” вправи – у такий спосіб ви створите більшу мережу нервових зв’язків. У цьому сенсі показовий дослід, що його провели кілька років тому американські учені. Дві групи пацюків утримували в однакових лабораторних умовах, одначе одна з них провадила спокійне, нічим не обтяжливе існування, а другій пропонували спеціальні іграшки, що стимулювали інтелект. Як наслідок, учені з’ясували, що мозок пацюків із другої групи випереджав мозок “колег” із першої – і за вагою, і за розмірами. Отож розв’язання скан- і кросвордів – не марнування часу, а необхідна гімнастика, котра допоможе вам впоратися з дорученою справою набагато швидше та ефективніше, ніж раніше.
Метод 2. Допомагають й спеціально підібрані препарати. Одна з причин, що впливає на зниження пам’яті – атеросклероз судин головного мозку. Вікові послаблення пам’яті, уваги починаються вже у віці 35 – 40 років. Причина в тім, що атеросклеротичні бляшки, які утворюються на стінках великих і дрібних судин, перешкоджають нормальному надходженню кисню у тканини мозку. Важливо грамотно підібрати потрібні препарати, серед яких є як багатофукнціональні, зроблені на природних компонентах, так і синтетичні (спазмолітики, ноотропи, препарати, що поліпшують мозковий кровоплин, анальгетики).
Очевидно, що найкращу пораду може дати тільки досвідчений лікар.
Автор дякує за сприяння у створенні матеріалу психотерапевту Надії Долішній