“Ми знайшли дуже багато партнерів і друзів в ЄС”

Серед 16 регіонів, які мали право брати участь у програмі, Львівщина стала лідером як за кількістю проектів, що будуть реалізуватися в регіоні, так і за залученим фінансовим ресурсом. Це стало можливим завдяки “Програмі транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна 2014 – 2020” – наразі найбільшій програмі Європейського Інструменту Сусідства на зовнішньому сухопутному кордоні ЄС. На які ж проекти буде скеровано 6,5 млн євро від Євросоюзу?

Загалом за залучені в Львівщину понад 6,5 млн євро упродовж 2018-2020 років буде реалізовано інвестиційні заходи із збереження пам’яток історико-культурної спадщини у Підкамені, Уричі, Раві-Руській, Сколе. Природоохоронні проекти втілюватимуть у Червонограді, Східниці, Добромилі, Сокальському районі та Яворівському національному природному парку.

І це тільки початок. У грудні 2017 року стане відомим підсумок конкурсного відбору проектів, що мають на меті розбудову транспортної і прикордонної інфраструктури, а у березні 2018 року затвердять перелік проектів-переможців у галузі безпеки та охорони здоров’я.

Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин вважає, що Львівська область отримала значну перевагу серед інших регіонів завдяки наполегливій праці: “Просто вдалося добре попрацювати і маємо добрий результат, і до речі, це ще не кінцевий результат. Попереду ще три інші тури цієї ж програми: дороги, лікарні та безпека і  прикордонна інфраструктура.

У чому великий плюс власне європейських коштів, порівняно з українською бюджетною системою? Проекти ЄС можуть тривати два або три роки. Там не буває ситуації, коли в кінці року анулюється залишок і кошти повертаються у бюджет, з якого давали гроші. Але ми дуже тверезо дивимося на ситуацію. Пам’яток історико-культурної спадщини на Львівщині сотні. І, на жаль, поки що  обласний бюджет не дозволяє охопити всі.

Найголовніше те, що люди вчаться працювати за проектним підходом і мають партнерів на європейському боці, що вони працюють за європейськими процедурами і відповідають, як це заведено в Європі. І ми на виході (а це фактично три роки дії програми) будемо мати енну кількість команд, які зреалізували свої проекти, набилм ґулі, але й набили добре руку й має добрий досвід. Насправді наша мета саме така. Проекти це спосіб отримати досвід, ну і, зрозуміло, точково вирішити ту чи іншу проблему, бо наразі в українських бюджетах цього ресурсу немає. Тому закликаємо наших колег з інших областей, особливо тих, хто має шанси ще у трьох турах, теж думати сьогодні про співфінансування, бо без тих 10% справа не піде”.

Перелік проектів-переможців, що реалізовуватимуться на території Львівської області

Транскордонний паломницький маршрут, який має стати інструментом промоції спільної історико-культурної спадщини в українсько-польському прикордонні.

Проект “Рове Лове Розточчя” – разом попри кордони. Заплановано створити промаркований маршрут з велодоріжками та сучасний візит-цент в особливому архітектурному стилі.

“Єднає нас Буг” – утворення двох транскордонних байдаркових туристичних маршрутів.

“Світ карпатських розет” – проект збереження культурної спадщини Карпат.

“Сцена Галичини” – наша спільна історія – промоція української культури та польської культури у рамках співпраці Польського дому у Львові та Українського дому у Перемишлі.

“Mонастир і близнюки” – використання потенціалу історичної спадщини закону Реформатів для розвитку туризму та соціально-культурного життя в Польщі та Україні.

Поліпшення системи транскордонного захисту навколишнього середовища через побудову очисних споруд у Червонограді, Добромилі та Східниці.

Активація Центру Роботи з Молоддю в Місці Пястовому – культурна й історична спадщина Жешівського та Львівського регіонів як основа освітніх цінностей Отця Броніслава Маркевича.

“Природа без кордонів” – збереження спільної природної спадщини в громадах Добромиль (Україна) та Загуж (Польща)

Охорона вод Солінського озера та лікувальних вод курорту Східниця 

Промоція Карпат у співпраці з європейськими партнерами

Асоціація “Єврорегіон Карпати – Україна” стала першим в Україні євро-регіональним об’єднанням, яке має на меті промоцію Карпат, створення за участі представників органів місцевого саморегулювання, влади та неурядових організацій таких умов, аби політика розвитку Карпат приносила користь громадам.

Завдяки Асоціації органів місцевого самоврядування “Єврорегіон Карпати-Україна”, вдалося вибороти єдиний проект, що на українському боці реалізовуватиметься в межах всіх карпатських областей “Світ карпатських розет – заходи із збереження унікальності культури Карпат”. Проект за участю 11 партнерів з України та Польщі загальною вартістю понад 1,5 млн євро створить передумови для збереження автентики Карпат (традицій, ремесел, звичаїв, музики, кулінарії та архітектури). У рамках проекту зведуть Карпатські центри культури в Уричі (Львівська область), Косові (Івано-Франківська область), Колочаві (Закарпатська область) та Бистрому (Підкарпатське воєводство).

“Оскільки ми говоримо про Карпати, то мова не лише про Україну, а і про інші держави. І тому, безперечно, транскордонна співпраця, залучення коштів ЄС, є одним  з ключових напрямків нашої діяльності, – наголошує виконавчий директор Асоціації “Єврорегіон Карпати – Україна” Галина Литвин. –  І тому ми пишаємося успіхами в програмі «Польща-Білорусь-Україна». Дуже тішимося, що три проекти в рамках цієї програми  буде реалізовано нашою організацією у партнерстві як з польськими інституціями, так і з українськими.  Більше того, тішимося, що серед наших членів ми маємо органи місцевого самоврядування, маємо ще шість місцевих рад, серед них – Сокальську районну раду, котрі також успішно пройшли цей етап, відбір і реалізовуватимуть проекти. Якщо говорити про те, що буде робити наша організація в рамках програми, то наші проекти скеровані на промоцію природної, історико-культурної спадщини.

Маємо великий  системний проект, спрямований на збереження автентичної культури в Карпатах, він буде реалізований на території трьох областей. Ми збудуємо три центри підтримки ремісників в цих областях. На території Розточчя буде створено систему популяризації велосипедного туризму, центри екологічної  освіти. У рамках третього проекту буду відновлено монастирський комплекс у Підкамені Бродівського району. Орієнтовний початок робіт очікується на весну 2018 року”.

“Насправді Буг нас не роз’єднує, а об’єднує”

Сокальщина теж отримала поштовх до розвитку транскордонної співпраці: на її території, а також прикордонних територіях Польщі та Білорусі створять два транскордонні байдаркові туристичні маршрути у рамках проекту “Єднає нас Буг”.

Голова Сокальської районної ради Микола Пасько наголошує: «Перевага великого проекту «Польща-Білорусь-Україна» в тому, що він дає можливість, у першу чергу, залучити  кошти ЄС в пропорції один до дев’яти. Тобто за 90% коштів,  які дає бюджет ЄС, і 10% наших місцевих коштів ми маємо можливість реалізувати ці проекти. На мою думку, не менш важливим результатом є те, що ми знайшли дуже багато партнерів і друзів в ЄС, у Польщі зокрема. Якщо взяти, наприклад, Сокальський район, у нас є 37 суб’єктів місцевого самоврядування, і всі 37 знайшли партнерів, а дехто навіть і двох.

Я розцінюю проект утворення двох транскордонних байдаркових туристичних маршрутів як інвестицію у майбутнє. Тому що насправді – це не тільки рекреація, збереження природного середовища, не тільки розвиток туризму. Це стратегічне питання  нашої співпраці між двома народами, оскільки насправді Буг нас не роз’єднує, а об’єднує.  Буг тече з України в Польщу. Таким чином, для того, щоб сплавитись Західним Бугом (а в Польщі він просто називається Буг), треба почати з України. Ми знаємо, що Буг охоплює величезну територію ЄС і впадає у Балтійське море. Коли ми створюватимемо ці туристичні маршрути, то відповідно, ми будемо привчати людей до європейської культури, до культури спілкування з природою. Ми хочемо, щоб наш Західний Буг був чистим, щоб там плодились раки. Бо раки – це ознака чистої води. І до речі, на Сокальщині недавно вже раки з’явились. Я сподіваюсь, що це добрий знак.

Суть проекту в чому? Західний Буг розцінюється як шлях. Коли ми їдемо по дорозі, якщо вона темна, якщо вона не обладнана знаками, якщо біля цієї дороги не можна відпочити, – вона не комфортна. Вона гарна, коли є розмітка і видно, де можна оглянути якусь історичну пам’ятку, де є можливість відпочити, коли вона комфортна. Тому ми хочемо умовно перетворити саме Західний Буг на такий шлях, яким було б приємно “проїхати” – сплавитись на байдарках, отримати задоволення, відпочити, оглянути історичні місця”.

Коментарі