Львівська міська рада уже понад рік зволікає із будівництвом пам’ятника Героям Небесної Сотні на Сихові. Про це розповів голова громадського комітету для вшанування пам’яті українських героїв, голова громадського організаційного комітету для спорудження пам’ятника Героям Небесної Сотні на Сихові Олесь Ворона.
З його слів, ще 12 травня 2014 року декілька громадських організацій звернулись до голови облради Петра Колодія та мера Львова Андрія Садового з пропозицією вшанувати пам’ять новітніх українських героїв, названих народом Небесною сотнею. Йшлося про спорудження пам’ятника, який увіковічнить жертовний та героїчний чин українців, що віддали свої життя за кращу долю українського народу. Однак вже тоді львівська влада не захотіла почути вимоги громади.
Після неодноразових нагадувань громадських діячів лише 3 жовтня 2014 року виконком Львівської міської ради ухвалив рішення №757 “Про утворення організаційного комітету з вшанування пам’яті героїв Євромайдану – Небесної сотні у місті Львові”.
17 листопада 2014 року створений владою оргкомітет ухвалив рішення оголосити про початок конкурсу з 21 листопада 2014 року і затвердив терміни збирання інформації та відкриття виставки проектів. Упродовж грудня 2014 року – лютого 2015 року відбулась низка засідань оргкомітету і нарешті 10 березня 2015 року оргкомітет ухвалив низку рішень. “Визначити територію на вулиці Кривоноса (Губернаторські Вали) та прийняти її за основу для реалізації проекту вшанування героїв Небесної сотні, як організації меморіального, громадського та ландшафтного простору”. Також районним адміністрація надали право спільно з громадськістю визначити концепцію вшанування пам’яті героїв Небесної сотні.
Однак, розповідає далі голова організаційного комітету, це рішення стало “лебединою піснею” міського оргкомітету. Більше він не збирався і жодних дій не вчиняв.
“Неодноразові звернення громадських діячів – ініціаторів так і не дали жодних наслідків. Також не було погодження з органом місцевого самоврядування місця встановлення з урахуванням генерального плану населеного пункту та іншої містобудівної документації. Натомість від міських урядовців лунали згадки про побудову якогось місточка через вулицю Кривоноса, що має на меті сполучення Високого замку та вулиці Винниченка. Більше того, на зустрічі родин Героїв Небесної Сотні із головою Львівської ОДА Олегом Синюткою 7 жовтня 2015 року начальник відділу художньо-архітектурного оформлення міста управління архітектури департаменту містобудування міської ради презентував буклет, який рекламував цей не цілком законний проект. Вірніше – цілком незаконний проект, враховуючи те, що ця ділянка повністю знаходиться у межах територій історичної забудови, внесеної до спадщини ЮНЕСКО”, – переконаний Олесь Ворона. Він додає, що громадські діячі та громадські організації, які ще навесні 2014 року висловились за необхідність гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, через рік зволікання міської ради були змушені створити ініціативну групу для сприяння спорудженню пам’ятника Героїв Небесної Сотні на Сихові у Львові.
“Після кількох спільних засідань за участі представників міськвиконкому та Сихівської РА , коли стало зрозуміло, що міська рада свідомо саботує справу гідного вшанування Небесної сотні, ініціативна група і вирішила створити громадських організаційний комітет для побудови пам’ятника Героїв Небесної сотні на Сихові у Львові”, – каже Олесь Ворона.
Він додає, що після тривалих обговорень та консультацій з фахівцями прийнято рішення ініціювати спорудження пам’ятника у сквері біля кінотеатру ім. Довженка на Сихові. Пам’ятник мав би стояти лицем на південь – до перспективи проспекту Червоної Калини та центрального храму району – церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Відтак громадським комітетом зібрано усі необхідні висновки та погодження і подано клопотання до Львівського міського голови щодо погодження місця спорудження пам’ятника. Зроблено це 28 вересня 2015 року.
Однак всупереч вимогами статей 15 і 20 ЗУ “Про звернення громадян” Комітету не було надано відповіді на клопотання у встановлений законом термін. Громадський комітет надіслав меру Львова листа від 18 листопада 2015 року з вимогою дати відповідь по суті на клопотання, адже лист за підписом Чаплінського не є відповіддю на клопотання, оскільки він не є уповноваженою особою.
Також члени комітету вимагали і притягнення до відповідальності службових осіб, які не виконали ЗУ “Про звернення громадян”. Відтак, зважаючи на системні порушення посадовими особами Львівської міської ради чинного законодавства, а фактично – саботаж волі громади гідно вшанувати Героїв, громадських комітет застосував принцип мовчазної згоди та вважає, що місце спорудження памֹ’ятника погоджено.
“Цей район Львова не має жодного музею, пам’ятника чи місця, де діти могли б відчути свій зв’язок з історією. Однак Чаплінський був категоричним – громадський простір не для пам’ятників, який у Львові, на його думку, забагато. На запитання “Для чого ж громадський простір?” ми отримали вражаючу відповідь: “Щоб молодь мала де випити пиво, полежати на траві, зробити барбекю”. Це дослівна цитата. Головне, на думку Чаплінського, щоб на центральній площі Сихова виділити ще одну зону для споювання молоді. Одразу виникає питання – а на яку державу працює Чаплінський? А Садовий?”, – розповідають активісти.
Вони наголошують, що цей монумент потрібен не загиблим Героям, а тим, хто має довершити їхню справу у будівництві нової міцної української держави. “Однак львівська влада, ганьблячи львів’ян і наше місто, які для багатьох українців є зразком патріотизму і жертовності, продовжує саботувати спорудження пам’ятника. Насправді все більше людей вбачають у Львові зразок безпринципної корупції, що підло прикриваючись балаканиною про повагу до всього святого для українців, не лише прокручує свої оборудки, але й тихцем від громади підтримує антиукраїнські справи певних недружніх сил. Так, наприклад, у грудні 2015 року всупереч міждержавним домовленостям та рішенням Львівської міської ради, без громадського обговорення було перенесено до польського військового меморіалу на Личакові фігури левів. Як стверджують організатори цієї акції, вони “знайшли порозуміння з міською адміністрацією”, – заявив Олесь Ворона.
Він також додає, що авантюра з побудовою місточка була трохи засунута до шухляди її авторами, бо вони мали важливіші справи – поборювати громадську ініціативу спорудження пам’ятника Небесної сотні. “Але через рік мовчанки шухляду розкрили та обтрусили порохи з цього проекту розкрадання міських коштів. Призначено журі конкурсу у складі 11 осіб, з яких семеро – архітектори і лише один скульптор. Тобто йшлось наперед про “оцінювання” об’єкту архітектурного, а не мистецького. Що цікаво: серед членів журі – незбагненна річ – знайшлась Віра Савченко. Це та сама, іменем якої, власне іменем її сестри, Чаплінський рік робив спроби опристойнити їхню обурудку. Мовляв, як ви можете виступати проти цього місточка, адже ідея спорудження його належить самій Вірі Савченко (сестрі Надії Савченко – 4studio). Як автор ідеї проекту може бути у складі журі, яке має його оцінювати? Вже не питаю, звідки у Віри Савченко таке знання Львова, його забудови та потреби у такому місточку”, – каже Олесь Ворона.
Він додає, що якщо ж міська влада вважає за необхідне для розвитку Львова збудувати цей сумнозвісний місток – нехай робить це у встановлений законом спосіб.
А щодо планованого Чаплінським конкурсу на облаштування так званого громадського простору на Сихові, громадський комітет вважає, що такий конкурс може бути проведений лише за умови врахування схваленої конкурсною комісією концепції спорудження меморіалу Героям Небесної Сотні у Львові, що означає пам’ятник, музей та архітектурно-просторове вирішення простору довкола цих об’єктів.
Попередньо - стався витік газу, з-під плитки вибивається полум'я