За інформацією істориків, на цьому місці більше восьми століть тому побудував замок князь Лев, син Данила Галицького. Зважаючи, на датування знайденого муру, то, очевидно, його звели під час однієї з перебудов замку. Наразі наукові не беруться сказати, на стіну якої саме будівлі могли натрапити. Припускають, йдеться про споруду у внутрішньому дворі замку.
“Вперше археологам вдалось побачити мур замкового комплексу. Ми припускаємо, що це може бути частина стіни внутрішньої забудови подвір’я”, – розповів співробітник Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України Микола Шніцар.
Про саму будівлю Низького замку історикам сьогодні відомо не дуже багато. Це перші археологічні дослідження на його території.
Замовником цьогорічних досліджень є Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради. Вони обійдуться місту у 120 тисяч гривень. За умовами договору, дослідники мають розкрити не менше 30 кв. м площі.
“Цю територію раніше чи пізніше треба було дослідити, адже є занадто багато запитань щодо Низького замку. Лише історичні дані не дадуть на них відповідей. Для нас це можливість дослідити територію, де була резиденція князя Лева. Через брак архівних матеріалів та археологічних досліджень цієї території, нині маємо обмаль інформації про зовнішній вигляд та точне розміщення замку. Маємо певну картографічну інформацію і сподіваємось її уточнити”, – розповів директор “Рятівної археологічної служби” Олег Осаульчук.
За його словами, цьогорічні дослідження – лише перша спроба заглянути під землю і спробувати зрозуміти, що залишилось з будівель Низького замку та пізнішої забудови. Вони можуть стати основою для розробки комплексної програми досліджень. Щоправда, якщо почати такі дослідження, то вони триватимуть щонайменше кілька років і вартуватимуть десятки мільйонів гривень. Адже йдеться про розкриття великої площі дуже важливої для міста пам’ятки. Наразі жодних домовленостей про проведення масштабних археологічних досліджень немає.
Найдавніші відомості про історію замку знаходимо у праці львівського історика XVII ст. та бургомістра Бартоломея Зиморовича. Він пише, що перший князь, який обрав Львів за свою столицю – Лев Данилович, проживши зиму на Високому замку “серед лютого завивання невщухаючого вітру”, переніс свій двір до збудованого ним Низького замку у долині Полтви. Ці події у своїй хроніці Зиморович датує 1270-ми роками.
Найдавніша документальна згадка про замок – у копії документу з 1292 р., де князь Лев надає володіння новозбудованій Миколаївській церкві. Князь дозволяє у саду церкви “черпати воду, що протікає до нашого двору у місті Львові, тобто до Нижнього замку біля кухні”. Цей запис вказує на водогін, що постачав замок водою з одного із джерел Замкової гори і проходив через церковний сад.
У пожежі 1565 року замок вигорів настільки, що залишились лише обпалені вогнем мури. У 1570-х роках замок перебудували у ренесансово-маньєристичному стилі.
У такому вигляді замок перебував до кінця XVIII ст. На початку ХІХ ст. його розібрали для влаштування торгової площі.
Одна з найцікавіших споруд комплексу Низького замку, яку би хотіли дослідити археологи, – церква Святої Катерини. За припущеннями істориків, вона була найстарішою будівлею комплексу. Відомості про неї є, зокрема, у записках купця Мартина Ґруневеґа, що наприкінці XVI ст. прожив у Львові багато років і залишив нам його опис. Хоч на цей час Низький замок уже був перебудований у ренесансовому стилі, залишалась незміненою церква св. Катерини, що “була раніше руською, як ще й тепер свідчить вся її будова. Всередині, починаючи від підлога, прикрашена мальовидлами євангельських історій і святих, все на руський лад”. Справді, мури і склепіння церкви захистили її інтер’єр під час пожежі 1565 р, то ж стінопис, про який пише Груневег, залишався первісний. Її історія як і історія усього комплексу завершується на початку ХІХ ст.
Фото: Роксолана Поцюрко прес-служба “Рятівної-археологічної служби”