Валерій Середа. Фото: Микола Тис/ZIK
Протести проти міського голови Львова Андрія Садового наприкінці травня розпочалися мирною акцією, а завершилися штурмом будівлі міської ради та агресією проти міських посадовців. Зараз ці події розслідує поліція, до роботи якої у цій ситуації багато запитань як від чиновників, так і від авторитетних львів’ян, журналістів.
Як зреагувала поліція? Чи виправдана у мирному Львові агресія і штурм державних органів? Активісти чи псевдоактивісти? Начальник ГУ Нацполіції Львівщини Валерій Середа відповів на запитання кореспондентки IA ZIK.
– Як зреагувала поліція на події у Львівській міській раді 24 травня (коли активіст Іван Спринський облив якоюсь рідиною двох чиновників) та 29 травня (коли активісти зламали вхідні двері та увірвалися до приміщення міської ради, теж було повідомлення про постраждалих)? Нагадаю, що після цих подій міський голова зробив кілька заяв та відправив листи до керівництва МВС та СБУ «щодо бездіяльності правоохоронних органів на безчинства псевдоактивістів, які дестабілізували роботу мерії та погрожують працівникам міської ради».
– Поліція реагує лише в межах, встановлених законодавством України. Візьмімо події 24 травня. Якщо кажуть, що це псевдоактивісти, то чому їм дозволили перебувати на виконкомі… Вчинок, який був з боку активістів (обливання чиновників невідомою речовиною, – ZIK) кваліфіковано як хуліганство. Відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296. Зараз проводяться відповідні слідчі дії – опитуються люди, призначено низку експертиз. Одна сторона заявляє, що облили речовиною, яка завдала шкоди здоров’ю, інша сторона каже, що це була проста фарба, якою малюють діти, яка не могла спричинити пошкоджень. Слідчі зможуть приймати рішення, маючи якусь доказову базу. Я не політик, не можу робити політичні заяви. Мер називає людей злочинцями, хоча це може зробити лише суд. У нас правова держава. Ми маємо мати докази, щоби суд визначив, чи це злочинець і виніс покарання.
– Тобто, наразі не встановлено, що за рідина була вилита?
– Наразі ні. Призначено експертизи.
– Чи встановлено тілесні ушкодження, які були отримані посадовцями Львівської міськради?
– На даний момент особи перебувають на лікуванні. Призначено судово-медичні експертизи. Відповідно до інформації з лікарень, там є пошкодження, але лікарі поки що не можуть озвучити нам інформацію про складність тілесних ушкоджень, завдану шкоду для здоров’я. Вони пишуть загальні діагнози у зв’язку із тим, що люди ще перебувають на лікуванні. Після лікування вони будуть проходити експертизи. Слідчий – не медик, а юрист. Тому передбачено залучення експертів, фахівців.
– Такі події у Львівській міськраді були заздалегідь сплановані? Що вам відомо про це?
– Думаю, це не був спланований варіант. Була заявлена мирна безстрокова акція протесту. Низка громадських організацій, активістів розташували під міською радою наметове містечко. Працівники мерії, у тому числі міський голова, заявляють, що вбачали у цьому ризики, що в їх бік були погрози. Однак, жодних звернень до поліції щодо погроз не було. Мер мені телефонував, коли я був у відпустці. Ми поспілкувалися. Він повідомив, що у нього є інформація про те, що 27 травня щось може бути. Ми тоді зробили додатковий розрахунок сил і засобів – 27 травня жодних дій від активістів не було. Я меру повідомив, що ми як поліція, однозначно, будемо реагувати, але є превентивні засоби впливу і в органів місцевого самоврядування. І вони зобов’язані це робити. Якщо керівництво органу місцевого самоврядування вбачає у якійсь акції ризики для громади, воно має право звернутися до суду щодо заборони, або обмеження, або зміни місця проведення даної акції. Жодних таких звернень та реакцій від органу місцевого самоврядування не було. Жодних звернень, щоб забезпечити охорону правопорядку 28-29 травня до нас не було. Єдине звернення було від міського голови вже після події – 5 червня.
Ми не знали про те, що працівники міської ради планували 29 травня виходити до активістів і про можливі для них загрози. Нам посадовці про це наперед не повідомили. Якби превентивно нам сказали, що вони планують вихід і є ризики щодо їх безпеки – були би підтягнуті додаткові резерви.
– Наскільки оперативно зреагувала поліція під час штурму міської ради?
– Коли до поліції надійшло повідомлення, а воно надійшло не одразу, першочергово були скеровано патрульні наряди, пізніше під’їхав резервний підрозділ. Це було приблизно через півгодини з моменту повідомлення на 102. З моменту події пройшло більше. Коли приїхав спецпідрозділ, людей фактично вже не було. На місце події швидше прибув мій заступник з громадської безпеки. Поліцейські спілкувалися з активістами, жодних агресивних дій вже не було.
Є два окремих кримінальних провадження – щодо подій 24 і 29 травня – за ч. 2 ст.296 ККУ.
Викликаємо учасників подій на допити. У тому числі викликали Андрія Івановича Садового щодо його заяви про те, що йому погрожують. Він практично не надав підтвердження.
У чому ще проблема? За рішенням міської ради, доступ до приміщення мерії вільний. Якихось рішень про зміну режиму допуску у міську раду не приймалося.
– То закриті двері у міську раду – це привід їх ламати і вриватися всередину?
– Ні. Через це є кримінальне провадження. У цій ситуації беруться до уваги завдані матеріальні збитки. Поки що оцінки збитків немає. Це однозначно правопорушення. Ми досліджуємо усі докази, звернулися до представників телеканалів надати докази дій окремих осіб. Поки що ми маємо те, що нам надала міська рада і то не одразу, чомусь.
– Що відомо про організаторів цих акцій?
– Організатори – громадські організації, які зареєстровані на Львівщині. Вони заявляли мирні акції. А все інше…
– Що відомо про залучення до акцій у Львівській міськраді неповнолітніх осіб?
– На даний момент не встановлено участі неповнолітніх. Я переглядав відео, де відбуваються агресивні дії, багатьох учасників я особисто знаю і не скажу, що вони неповнолітні. Вони дуже повнолітні. Знову ж таки, центр Львова, здійснюється акція. Інколи бачимо, що реальних учасників 20-30. А у нас народ цікавиться, що тут робиться – одні підходять, інші відходять. Вийдіть у центр міста, почніть щось робити і навколо вас зберуться люди. Участь неповнолітніх саме в агресивних діях поки не встановлена. Але слідство триває, ми досліджуємо всіх. Основними будуть висновки експертів щодо завданих збитків, тілесних ушкоджень. Судово-медична експертиза ще не розпочиналася, тому що постраждалі перебувають на лікуванні. Не знаю, наскільки їх стан важкий, що вони не можуть прийти зараз. Але це їх право.
– За час після Революції гідності, зокрема, ми, журналісти, бачимо певну дискредитацію поняття активіст. У багатьох акціях, у багатьох випадках це проявляється. Як ви з точки зору поліцейського керівника розрізняєте активістів і псевдоактивістів? Як це розрізнити людям?
– Насамперед треба аналізувати: які ж вимоги активістів. Це вимога вузько комерційна, чи це вимога щодо проблеми усієї громади? Тоді відразу це побачимо. У кожній демократичній державі, де є свобода слова, де люди можуть вільно висловлювати свою думку, громадські активісти є балансуючим фактором, контролюючим засобом.
– За якою інструкцією діє львівська поліція, якщо учасники акції протесту переходять межу закону?
– Відповідно до Закону України «Про Національну поліцію». У ситуації, коли виламали двері у Львівській міській раді, з моменту надходження повідомлення (яке, як ми бачимо, надійшло на 102 не одразу) всередину зайшли близько 10 активістів, там не було погромів, вони там перебували не дуже довго. Патрульні наряди швидше приїхали. Коли приїхав спецпідрозділ у приміщенні вже нікого не було, було спілкування на вулиці. Пізніше приїхала слідчо-оперативна група, яка на місці почала все фіксувати.
– 25 травня у Рівному двох учасників імпровізованого мітингу за імпічмент президента Зеленського забрали в поліцію і склали на них адмінпротоколи. У Львові сотня активістів у 2017 році штурмувала обласну раду, у 2019 році – міську раду… У Львові активісти мають якусь індульгенцію на покарання?
– Ніхто не має жодної індулігенції. Не можу коментувати дії поліції чи активістів Рівненщини.
Якщо говорити про події 2017 року (штурм Львівської облради), це так само сталося наприкінці травня, коли я взяв кілька днів відпустки. Колись мені колишній голова ЛОДА Олег Синютка жартома казав: «Ти зі Львова не виїжджай». Тоді теж анонсувалася мирна акція. На агресивні дії пішли не місцеві особи. Львівські активісти навіть намагалися стримати певні дії. За цими подіями було кримінальне провадження. Низка осіб притягнута до адміністративної відповідальності. Трьом учасникам, які були найбільш агресивні, оголошено підозри за ч. 3 ст. 296 ККУ. Справи перебувають на розгляді у суді.
Ще розслідується низка справ щодо фізичного спротиву працівникам поліції з боку тих, хто тоді штурмував.
– Ці троє, яким висунуто обвинувачення після штурму Львівської обласної ради, місцеві чи іногородні?
– Це іногородні.
– Щодо цьогорічного штурму Львівської міськради висловилися авторитетні люди (віце-ректор УКУ Мирослав Маринович), зазначивши, що «бездіяльність поліції може бути засобом політичного тиску». Сам міський голова Львова теж потрактував ці події з політичного боку – заявив про причетність до організації нападу на міськраду представників БПП. Як прокоментуєте, що поліція, зокрема львівська, втягнута у політичну гру?
– Поліція не втягнута у політику і не буде втягнута. Бачимо різні заяви з різних боків. Якщо проаналізувати усі заяви, виникає питання: на чиєму боці поліція втягнута у політику, коли всі незадоволені. У чому бездіяльність? У тому, що ми йдемо за законом, а не виконуємо чиїсь примхи чи вказівки? Ми робимо так, як передбачено законом, робимо, зважаючи на наші можливості – як технічні, фізичні. Іншого немає. Якщо на сьогодні на район може заступити лише два наряди патрульних, то п’ять я ніде не знайду, я не намалюю поліцейських. Колись на Львівщині було 8600 працівників особового складу, а зараз 5 тис. Колись ми бачили багато міліції. Зараз так не бачимо, бо фізично стільки немає. На початку ми бачили багато патрульних у Львові, які обслуговували лише обласний центр, а на сьогодні вони обслуговують ще територію області – основні траси, митні переходи. Зараз ми створили додатковий підрозділ при Галицькому відділі поліції. Ці люди залучаються до заходів. Залучаємо Національну гвардію. Дякуючи цьому, знизилася злочинність. Ще би нас не відволікали такими штурмами міськради, ми б могли ефективніше захистити людей.
– Чи не розцінюєте такі акції, штурми державних органів як певний дестабілізуючий фактор. Штурмували обласну, міську ради. Пам’ятаємо «ніч гніву», коли штурмували райвідділи поліції, прокуратуру. Чому надалі така агресія можлива? Чи вона виправдана? Чи можливі законні способи добиватися виконання своїх вимог?
– Я цілком з вами погоджуюся. Завжди спілкуюся про це з активістами. Я є головою ГО «Асоціація учасників АТО Львівщини». Ви колись чули, щоби ця організація брала участь в якихось агресивних заходах? Ні. Чому? Тому що є багато способів вирішувати питання, як у цивілізованому світі – у законному порядку. Потрібно аргументувати свою позицію. Висловлювати думку ніхто не забороняє. Ідіть на сесію, висловлюйтеся, але не захоплюючи трибуни, зали. Це не підносить авторитет Львова, України. Якщо ми думаємо, що вчинили таке з міською радою і світ цього не бачить – бачить. Нехай ті організатори, хто це робив, прочитають, що про це думають у світі. Такі акції принижують нашу державу. Це – неправильно. Я завжди звертаюся до активістів: давайте сідаємо і говоримо, яка проблема. Думаю, до комунікації готові і в ЛОДА, і в обласній, і в міській раді.
– Гарантії того, що завтра не захоплять якийсь державний орган у Львові, немає?
– У випадку таких спроб, поліція буде діяти, як це передбачено законом. Ніхто не має права вчиняти такі дії. Це незаконні дії, за це передбачена відповідальність. Вина учасників таких дій буде доводитися у законний спосіб і вони будуть притягуватися до відповідальності.
Кажуть: бездіяльність поліції. Скажіть, будь ласка, у чому бездіяльність? Не можемо ми за годину опитати 100 осіб, від нас не залежить час проведення експертизи. Щодо оперативності – ми відреагували так швидко, наскільки це було можливо.
Наталія Шутка, ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK