Церква святого Георгія Змієборця – православний храм у Львові, який із 1992 року виконує функції кафедрального собору Львівської єпархії УПЦ (МП). Фото: Галина Терещук
Чотири громади Української православної церкви (Московського патріархату) із 49, що діють у Львівській області, вже заявили про перехід до об’єднаної Православної церкви України (ПЦУ) і, відповідно, про свій вихід із підпорядкування Львівської єпархії УПЦ (МП). Ще 2 громади готові до такого кроку.
Чи можливе на Львівщині протистояння на релігійному ґрунті, як це було на початку 90-років, коли почалось відродження Української греко-католицької церкви?
Про це у публікації Радіо «Свобода».
Те, що громада святих апостолів Петра і Павла містечка Жовква заявила про свій перехід до Православної церкви України, викликало резонанс. Бо позицію людей підтримав архимандрит Маркіян Каюмов, який працював речником львівського архієпископа УПЦ (МП) Філарета.
Ще 5 громад УПЦ (МП) також готові перейти до помісної православної церкви України і про своє рішення повідомили єпископів. Найчастіше в управління у справах національностей, релігій та фінансово-планової роботи Львівської облдержадміністрації сьогодні звертаються громади з проханням пояснити, як можна перейти у підпорядкування об’єднаної православної церкви.
«Ми очікуємо, що набагато більше громад після свят будуть переходити у Православну церкву України. Як має відбуватись такий перехід? Є певний стандарт документів. Громада має провести збори релігійної громади, результатом яких є протокол, у якому має чітко бути записано про зміну юрисдикційної приналежності. Потім звернутись до єпископа, під яким вони хочуть бути, погоджують із ним кандидатуру священика, який керуватиме цією громадою. Далі з цим пакетом документів, статутом, бо кожна релігійна громада має статут, вони йдуть до нас в управління і ми реєструємо. У деяких областях реєстрація релігійних громад відбувається через Центри надання адміністративних послуг. У Львівській області такого немає, тому громада подає документи в управління і ми реєструємо, як релігійну громаду, яка вже опісля йде у ЦНАП, де їм роблять реєстрацію», – пояснила Леся Корнат, начальник управління у справах національностей, релігій та фінансово-планової роботи Львівської облдержадміністрації.
У Львівській обласній адміністрації прогнозують, що більшість релігійних громад УПЦ (МП) перейдуть у підпорядкування об’єднаної православної церкви і цей процес не супроводжуватиметься конфліктами. Однак в окремих релігійних громадах може таки статись розкол. Усе залежить від самих вірних, а особливо, священика. Якщо духовній особі віряни довіряють, то йтимуть за нею. Залежить ситуація і від статусу церковного майна, яке в деяких громадах є їхньою власністю, десь перебуває в користуванні чи використовується почергово для богослужінь двома конфесіями. Для прикладу, в одному із сіл області, де був релігійний конфлікт, громада заявила про бажання перейти в єдину православну церкву, підтримавши свого священика.
«Не варто очікувати конфліктів. Хіба що вони будуть, де одіозні священики. В області у попередні роки були провокації заради провокацій, організовані нецерковними силами, щоб відзняти картинку. Більшість громад і священиків мають проукраїнські погляди. Скажімо, на Львівщині збиралась допомога для військовослужбовців у зону АТО, не мешканцям, як це робила УПЦ (МП), а саме воїнам. Цього тут не піарили. Припускаю, що в таких громадах, де є проукраїнські середовища, цей перехід відбуватиметься спокійно. Якщо будуть внутрішні конфлікти, то лише спровоковані зовні, тобто провокація заради провокації», – вважає релігієзнавець Тарас Антошевський.
Конфлікти 90-х років не повторяться?
На початку 90-х років Львівська область пережила численні міжрелігійні конфлікти. Українська греко-католицька церква (УГКЦ) тоді вийшла з підпілля, почалось її відродження і віряни, зрозуміло, вимагали історичної справедливості – повернення греко-католицьких храмів їхньому власникові. В окремих селах і містах відбувались бійки між греко-католиками і православними, підпали. Такі ситуації зумисно провокувались, розповідає отець-студит УГКЦ Юстин Бойко.
«Коли мова про релігійні колотнечі у 90-х роках, то вони були чітко зрежисовані. Священики, які не піддавались на ці провокації, були фізично усунені, тобто гинули в автокатастрофі. Громада збиралась, щоб обговорити питання виходу з підпілля УГКЦ, у певний момент з’являлась людина, починала кричати певні гасла і вже громада перетворювалась у натовп. Таке було і біля Львова, і в Перемишлянському районі. Це робилось, щоб негативно показати УГКЦ, яка «захоплює храми». Натомість УГКЦ не захоплювала, а відбувався перехід людей, яких насильно перевели в московське православ’я і люди повертались до віри, в якій вони зростали. Тоді режисери провокацій вивчали поведінку громади, як народ буде реагувати і вони просто кидали кістку розбрату. Таким чином, ми отримали багато розділених сіл. Я переконаний, що не буде жодних релігійних воєн сьогодні. А якщо будуть, то організовані спецслужбами північного сусіда. Православна церква України має ще пройти великий процес внутрішнього об’єднання і тут треба сильно молитись за предстоятеля цієї церкви і всіх людей, які будуть допомагати, щоб церкву укріпили в єдності», – каже отець Юстин Бойко.
Із 49 діючих громад УПЦ (МП), 7 – у Львові. Кафедральний Свято-Георгіївський собор розташований у центральній частині Львова. Храм із 1991 року перебуває у власності громади МП. Багато вірян налаштовані проросійськи.
– Я сумніваюсь, що тут щось зміниться, що громада перейде від Московського патріархату в єдину православну церкву. Це буде дуже і дуже складно. По селах усе буде значно простіше. Все залежатиме від людей.
– Я живу на вулиці Дорошенка. Тут був хрещений у цьому храмі. Церква має бути українською, як вірменська, грузинська. Ходжу сюди на службу у неділю. Вже 60 років. Ніколи не відчував різницю, тобто не задумувався, яка церква. Були проповіді російською мовою, а зараз – читають українською. Думаю, що у Львові громади перейдуть до української церкви об’єднаної, – говорили вірні УПЦ (МП) біля катедрального собору у Львові.
На сьогодні у Львівській області понад 3 тисячі релігійних громад, найбільше з них – УГКЦ. Не виключено, що й окремі греко-католицькі громади можуть вирішити перейти у підпорядкування Православної церкви України. Таку спробу вже робив священик у селищі Краковець, який перейшов у православ’я, але вірні його не підтримали і їм залишилась церква, що перебуває у власності громади.