Внутрішньо переміщені особи можуть отримати 20 тисяч гривень, але не всі / Фото: pixabay.com
Цього року банки почали поступово запроваджувати нові види фінансових покарань щодо порушників правил фінансового моніторингу, говориться у публікації Мінфіну, пише Четверта студія.
Як зазначається, банки тримають особливості фінансового моніторингу в секреті і крім базових критеріїв підозрілих фінансових операцій, які Нацбанк затвердив своєю постановою № 65 ще у травні 2020 року, є ще й вимоги/умови, які кожен банк виробляє автономно.
«У рамках фінансового моніторингу банки навчилися миттєво блокувати підозрілі операції та рахунки. А далі діють за стандартною процедурою: після блокування у власника рахунку запитують інформацію про природу транзакцій, а також походження коштів», – йдеться у публікації.
Якщо ж банк вважає діяльність клієнта підозрілою чи ризиковою, рахунок клієнта можуть закрити, а кошти (за відсутності злочину) перерахують на рахунок людини в інших банках або видадуть готівкою через касу.
«Ось у цей момент — видачі/перерахування коштів порушника фінмоніторингу — банки почали з недавніх пір застосовувати новий вид фінансового покарання. В одних банках його відносять до категорії штрафів, в інших це називають додатковою комісією. Її розмір сягає вже 20% від суми», – пише Мінфін.
За словами фінансового аналітика Василя Невмержицького, схожа практика діє у західних банках.
«Правила застосування загороджувальних тарифів детально прописуються в базовій клієнтській угоді, так само, як і обов’язки клієнта щодо надання банку підтверджувальних документів з різних видів операцій: наприклад, договори, акти виконаних робіт, митні декларації та багато іншого, коли ми говоримо про бізнес. Якщо щось із цього порушується, наприклад, своєчасне надання потрібної документації, то фінустанова має право застосувати загороджувальний тариф, і його розмір може сягати майже 20%», — зазначив він.
Це може бути черговий вкид ворога, щоб посіяти паніку