Atlantic Council: Україна виривається з транспортної ізоляції

2019 рік стане переломним для збільшення потоку туристів з ЄС в Україну / фото УНІАН

Транспортні сполучення зазвичай дають чітко зрозуміти, в якому напрямку суспільство рухається: фізично і ментально. Ще п’ять років тому всі українські дороги вели в Москву. А тепер вони ведуть на Захід.

Про це в статті для Atlantic Council пише Джеймс Брук.

Він звертає увагу, що минулого року українці частіше подорожували залізницею в Європу, ніж в Росію. І це вперше з 19-го століття, коли Російська імперія взагалі почала будувати залізницю. Завдяки запуску 20 нових залізничних напрямків на Захід, пасажиропотік між Україною і ЄС подвоївся. А в цей час кількість українців, які сідали на потяг в російські міста скоротилася на 15%.

На автомобільних дорогах Польща і Словаччина будують великі шосе, які будуть тягнутися аж до українських кордонів. Завершення робіт очікується на початку 2020-х років. Навіть без цих нових доріг в київському метро повно реклами, яка пропонує з’їздити з української столиці у Варшаву за приблизно 8 доларів. Три роки тому експерти в Москві сміялися, що Київ «вистрілив собі в ногу», коли скасував всі авіарейси з України в Росію. Але сьогодні країна переживає чи не найбільший авіаційний бум в Європі.

Автор пропонує розглянути для прикладу Харківський аеропорт. В часи СРСР він був збудований для авіарейсів у Москву і Ленінград. Через три роки після втрати всіх російських напрямків, Харків наростив майже рекордний мільйон пасажирів минулого року. І це в 20 разів більше, ніж станом на 2002-й. Замість російських міст ціле покоління російськомовних харків’ян тепер можуть сісти на літак LOT до Варшави, на рейс Wizz Air в Катовіце чи Вроцлав або на літак Ernest Airlines до Мілану чи Риму.

Зі сходу на захід українські аеропорти додають все нові рейси в Європу, виводячи Україну з історичної транспортної ізоляції. Минулого року пасажиропотік в Херсоні зріс на 42%, у Львові – на 48%, у Києві (аеропорт «Жуляни») – на 52%. За 2018 рік аеропорт імені Сікорського в столиці обслужив 2,8 мільйонів пасажирів. І це в 100 разів більше, ніж у 2010-му. В аеропорт «Бориспіль» зайшли 10 нових авіаліній, звідси відкрилися 25 нових напрямків. А кількість пасажирів на минулий рік зросла на 2 мільйони. Тепер аеропорт планує відкрити термінал F і вкласти гроші в розширення терміналу D.

Автор зауважує, що збільшення кількості авіаційних сполучень між Україною і країнами Європи сприяє тому, що з’явиться ціле покоління українців, які ніколи не були у Москві чи Санкт-Петербурзі. Для них проте будуть відкриті кав’ярні Кракова, пляжі Адріатичного моря і музеї на Півдні Франції.

Цієї весни, коли міста України зазеленіють, автор очікує, що спрацює й інший фактор. Поки українці будуть переживати через політику, європейці будуть вивчати рекламні листи на своїй електронній пошті про те, де б цікаво провести вихідні. Вони відкриють для себе нові місця в Україні, просочені історією, для відвідування яких не потрібна віза і які приваблюють низькими цінами. І все це на відстані 2-3 годин польоту з більшості міст в ЄС.

«В розпал зими мало хто в Києві розуміє наслідки економічних моделей дисконтних авіаліній. Один британський друг пробурчав мені нещодавно, що Київ стане місцем для холостяцьких вечірок», – пише автор, допускаючи, що все може статися і так. Але поки що в районі Золотих воріт він неодноразово бачив групи туристів, які слухають розповіді гідів про Ярослава Мудрого різними мовами.

Брук пригадує, як минулого жовтня разом із сином сів на літак в столицю Болгарії. Гуляючи вулицями Софії, вони рахували туристичні групи іноземців. «Що сталося? – запитав я одного з гідів-волонтерів. Він відповів: «Ryanair почав літати сюди в 2016 році». Сьогодні Ryanair літає в Софію з 23 міст ЄС. Що вони бачать? Наповнене історією місто з низьким рівнем злочинності і дешевими цінами, для відвідування якого не потрібна віза. Все вказує на те, що 2019-й стане роком, коли європейці відкриють для себе Україну», – йдеться в статті, яку опублікувало УНІАН.