Оксана Юринець, народний депутат України
Стрімке прийняття у першому читанні проекту Виборчого кодексу – без розширених консультацій з фахівцями, викликало певну пересторогу в експерних колах. Проект, що передбачає запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками на виборах до Ради, а також зміну виборчої системи на місцевих виборах, потребує значних доопрацювань. Та, попри всі зауваження, наша країна вже зробила перший крок до встановлення світових демократичних правил виборчих процесів.
– Пані Оксано, Ви особисто проголосували за прийняття нового законопроекту у першому читанні. Чому Ви підтримали цей документ?
– Проведення якісних змін виборчого законодавства – це одне із ключових завдань для парламенту сьогодні та викликів українського суспільства. Вибори за сьогоднішньою мажоритарною системою є неприйнятними. Хоча я й сама обрана в мажоритарному окрузі. Пропорційна виборча система з відкритими списками унеможливить підкупи та інші незаконні дії, які знецінюють голос кожного українця.
Так, я голосувала за прийняття проекту Виборчого кодексу України в першому читанні, оскільки це можливість розпочати професійну дискусію у парламенті. До 21 листопада була надана можливість усім народним депутатам подати свої пропозиції. Більше того, потрібно врахувати досвід виборів до місцевих рад, щоб запобігти ситуації, коли у Верховній Раді не буде регіонального представництва всіх областей.
– Скажіть, що передбачено у розділі Кодексу “Місцеві вибори”?
– Проект Виборчого кодексу України складається із трьох книг: загальні засади виборів; загальнонаціональні вибори та місцеві вибори. Ситуація, що мала місце на місцевих виборах у 2015 році, є неприпустимою, зокрема: коли перший, хто міг набрати 70% голосів у своєму окрузі, не став переможцем. Виходило так, що депутатами стали кандидати, які й не набирали половини голосів виборців у своєму окрузі. Наприклад, у Львівській області є території і великі міста, які не мають жодного представника у Львівській обласній раді. Тобто залишились без господаря. Можливість запобігти таким ситуаціям у нас є шляхом подання пропозицій до проекту Виборчого кодексу, проголосованому в першому читанні.
Щодо своїх пропозицій, то можу сказати, що вони також стосуються декількох напрямів удосконалення виборчого законодавства:
– Ще позитивним моментом називають зниження виборчого бар’єру від 5%до 4%. А, можливо, варто ще більше знизити цей рівень, щоб дати шанси новим політичним силам?
– Колишній виборчий бар’єр (5%) було знижено до 4 % голосів усіх виборців. Можливо, було би варто ще більше знизити цей рівень, щоб дати шанс новим політичним силам. Однак, з іншого боку, такий виборчий бар’єр дозволяє забезпечити стабільність і відсіяти політичні сили, які вже себе “проявили” у парламенті. Крім того, важливим є не просто обратись до парламенту, а здатність у парламенті сформувати коаліцію та ухвалювати стратегічно важливі для розвитку держави рішення. Це також питання до дискусії. Тішить, що зниження бар’єру все ж таки має місце.
– Пані Оксано, як би могла змінитися роль ЦВК на виборах?
– Після прийняття Виборчого кодексу України роль Центральної виборчої комісії на виборах значно зросте. Так, саме ЦВК рахує сумарну кількість голосів, визначає персональний рейтинг кожного кандидата та всеукраїнський рейтинг кандидатів від усіх партій. Однак, на даному етапі важливим є змінити сьогоднішній склад ЦВК для її ефективної роботи уже за новим Виборчим кодексом.
Підбиваючи підсумок, я абсолютно погоджуюсь, що, напевно, ера нових цифрових технологій має уже ввійти і в цей процес. Ми інколи жартуємо: е-рада, е-вибори, але сьогодні в реальності мокрі печатки. І я зараз згадую 2012 рік, різні курйозні ситуації на виборах, вони інколи смішні, а інколи дуже страшні. Тому отриману можливість якісно реформувати виборче законодавства ми не маємо права згаяти.