Юля Тимошенко. Фото: відкриті джерела.
Від приватних осіб і підприємців у другому кварталі 2019 року партія “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” отримала 11,7 мільйона гривень. Про це пише ЧЕСНО.
Найбільшим донором партії виявився мешканець села Полянецьке на Уманщині Роман Шмалюк, який перерахував їй 1,5 мільйона гривень. Про це свідчать дані фінансового звіту ВО “Батьківщина”. На запитання: “Чи фінансували ви партію “Батьківщина”? – він відповів: “Ні”.
Шмалюк також заперечив, що був коли-небудь членом партії або працював від неї чи інших організацій на виборах.
Заступник голови політради ВО “Батьківщина” Іван Крулько, який підписав від партії фінансовий звіт за другий квартал, прокоментував ситуацію зі Шмалюком такими словами:
“А звідки я можу коментувати якісь слова когось, хто мені дзвонить? Тим більше, шо це є у звіті, який є на сайті… Це проблеми донора. Подавайте на нього, куди хочете. Нехай він відповідає, перераховував чи ні. Дякую”.
Зазначимо, що таку позицію партія обрала вже давно. І Рух ЧЕСНО, і журналісти-розслідувачі вже неодноразово виявляли донорів ВО “Батьківщина”, які або заперечували, що фінансували політсилу, або не могли пояснити походження цих коштів.
Хоча в партії відмежовуються від таких внескодавців, мовляв, це їхня відповідальність, у фінзвітах простежується централізованість процесу заведення грошей. Наприклад, підозри викликають дати здійснення внесків та номери розрахункових документів, які часто відрізняються лише на одну цифру. Дивно те, що люди з різних міст та областей того самого дня перераховують кошти в одному місці. При цьому суми переказів майже завжди теж є однаковими – 140-149 тисяч. Під час таких операцій платник фактично уникає банківської перевірки походження цих коштів, яка є обов’язковою в разі здійснення переказу від 150 тисяч гривень.
Рух ЧЕСНО опитав ще кількох донорів ВО “Батьківщина”, однак ті відмовилися відповідати на запитання, чи фінансували партію та на які суми.
27 червня, того самого дня, що й Шмалюк, рівненська ФОП Мар’яна Аталикова перерахувала “Батьківщині” 1,25 мільйона гривень.
“Ну ви журналісти, правильно, а я буду мовчати. Це моє право. Я підтверджувать по телефону і взагалі не буду”, – сказала підприємниця.
Донорка з Борисполя Леся Понзель підтвердила, що пожертвувала партії гроші. Але після запитання: “І це було 149 тисяч гривень, правильно?” – почала відповідати, як Аталикова:
“Скажіть, будь ласка, а чому я маю відповідати на ці запитання?.. Ви чужа людина для мене. Чому я маю відповідати, кому я платила?”
Помічник нардепів-“батьківщинівців” у ВРУ 6-7 скликань Василь Макух із Тернопільщини дав “Батьківщині” 89,33 тисячі гривень.
“Я не фінансував, а сплачував партійні внески. Я член партії “Батьківщина”. І ту суму, яку спроможний, я завжди віддаю партії. І не тільки у другому кварталі. То я підтверджую цілком”, – каже Макух.
Він не єдиний зі спонсорів політсили, чий зв’язок із “Батьківщиною” легко довести. Таких з-поміж 53-х донорів у фінансовому звіті центрального штабу партії налічується 17:
– 13 були кандидатами до різних рад від ВО “Батьківщина”: Андрій Лісіцький, Людмила Щербаківська, Олександр Кістечок, Микола Жоган, Юрій Одарченко, Василь Макух, Артур Ганжа, Анатолій Гуменюк, Ірина Савицька, Віталій Нестор, Оксана Калінська, Сергій Жадан і Микола Повшедний. Їхній сукупний внесок становить 764,52 тисячі гривень;
– троє працювали помічниками народних депутатів з “Батьківщини”. Це Галина Ніколенко та Андрій Кравченко, сюди ж можна зарахувати й Макуха. Ніколенко внесла 106 тисяч, а Кравченко – 80 тисяч;
– Ігор Мельников був уповноваженою особою від партії на виборах 2019 року. Він керує припартійною ГО “Центр захисту киян” і переказав “Батьківщині” 140 тисяч гривень.
З-поміж вочевидь не пов’язаних із партією донорів вирізняється вінничанин Василь Ніжнєвський. На цьогорічних виборах Президента України він був довіреною особою кандидата Андрія Новака. Рух ЧЕСНО тоді наводив докази пов’язаності дев’яти кандидатів у Президенти з кампанією лідерки ВО “Батьківщина” Юлії Тимошенко.
Журналісти вже неодноразово оприлюднювали інформацію про те, що деякі донори ВО “Батьківщина” гадки не мали, що фінансували партію. Уперше це сталося 2017 року, коли Рух ЧЕСНО виявив таких жертводавців з Київщини. Національна поліція в Борисполі за заявою одного з таких “спонсорів” партії навіть відкрила кримінальне провадження. Слідство в цій справі ще триває.
Перед виборами Президента України, які були навесні 2019 року, журналіст-розслідувач із “Bihus.info” поспілкувався з доноркою ВО “Батьківщина” з Кіровоградщини, чиї персональні дані використала родичка.
Куди партія витратила кошти?
На сплату за оренду приміщень, зарплати працівникам і закупівлю канцтоварів спрямували 5,96 мільйона державних коштів. Їх ВО “Батьківщина” отримує як політсила, яка на парламентських виборах 2014 року здобула понад 5% голосів виборців. Цьогоріч партія щоквартально одержує з держбюджету 9,3 мільйона. Від початку року близько третини цих грошей не витрачено. Так, на кінець другого кварталу заощадили більш ніж 7 мільйонів. Як свідчить практика, зекономлені гроші однаково використають протягом другого півріччя, щоб не повертати їх до бюджету.
16 мільйонів з тих грошей, які в першому півріччі 2019 року пожертвували фізичні та юридичні особи, заплатили за реєстрацію виборчого списку партії та мажоритарників від ВО “Батьківщина”. Їх отримала Центральна виборча комісія.
Як повідомляв Рух ЧЕСНО, проаналізувавши виборчий фонд “Батьківщини” на парламентських виборах, 86% коштів з нього партія витратила на телерекламу, приховавши видатки на рекламу у Facebook.
Масово накопичувати й витрачати гроші ВО “Батьківщина” почало ще в червні минулого року. Тоді, за 7 місяців до старту президентської кампанії, партія взялася популяризувати Юлію Тимошенко та її програму “Новий курс”. Офіційно на виборчі кампанії та агітацію до їхнього старту “Батьківщина” витратила 470 мільйонів гривень. Походження значної частини цих коштів не відоме, адже, згідно з дослідженнями Руху ЧЕСНО та інших журналістів (“Наші гроші”, “Схеми”), деякі офіційні донори партії або взагалі заперечують, що фінансували її, або не можуть пояснити походження цих грошей.
При цьому фейкові внескодавці потрапляють до фінзвітів не лише під час виборчих кампаній. Ще 2017 року Рух ЧЕСНО, опитавши донорів “Батьківщини”, з’ясував, що чимало з них не знали про те, що фінансують партію. За цим фактом відкрито кілька кримінальних проваджень. Є підстави вважати, що під час внесення коштів на партійні рахунки було незаконно використано персональні дані та підроблено фінансові документи. Але слідчі такі справи час від часу безпідставно закривають.
Схожу історію Рух ЧЕСНО виявляв і щодо фінансування одразу кількох осередків “Блоку Петра Порошенка” (зараз – “Європейська солідарність”).
Серед донорів Радикальної партії Олега Ляшка є майже сотня її ж працівників. Вони перерахували політсилі навіть більше коштів, ніж отримали від неї як зарплату.
Нерідко для прямого фінансування партії використовують громадські організації. Так, уже під час парламентської кампанії зовнішню рекламу “Опозиційного блоку” оплатила ГО “Опозиційний блок”. Хоча закон чітко вимагає сплачувати за всю агітацію виключно з рахунку виборчого фонду. Інколи, як у випадках зі “Слугою народу” чи “Самопоміччю”, громадські організації просто переказують кошти на партійні рахунки. Формально такі внески не заборонено, однак фактично партії та ГО в такий спосіб уникають оприлюднення імен реальних донорів.