Відійшов у вічність львівський науковець Євген Устянич. Парастас відбудеться сьогодні о 20.00 год у капличці на вул. Пекарській, чин похорону — завтра о 12.00 год. Поховають Євгена Устянича на Брюховицькому кладовищі. Львівська міська рада висловлює співчуття рідним та близьким, а також усій науковій спільноті міста. Про це інформує прес-служба ЛМР.
Парастас за покійним науковцем Євгеном Устяничем відбудеться сьогодні о 20.00 год у капличці на вул. Пекарській. Завтра о 12.00 год у каплиці відбудеться чин прощання та похорону. Опісля домовину з тілом перевезуть на Брюховицьке кладовище. Поховають львівського науковця у родинному гробівці.
Львівська міська рада висловлює співчуття рідним та близьким, а також усій науковій спільноті.
«Уся львівська наукова спільнота співчуває родині Євгена Петровича. Він усе своє життя присвятив науці, студентам, вихованню. Це справжнє покликання і великий Божий дар. Сумуємо і молимось за покійного», — зазначили у Львівській міській раді.
Євген Петрович Устянич — доктор технічних наук, автор 220 друкованих робіт, у тому числі 4-х наукових книг у галузях хімічної інженерії, фармації, класичних розділів математики, 40 патентів і авторських свідоцтв на винаходи, засновник нового навчального курсу «Капсулювання дисперсних матеріалів» у хімічній інженерії”, Національний університет «Львівська Політехніка», 1993 р, розробник Загальної Програми для цього курсу і автор навчальних посібників, автор іменних формул: довжина периметра еліпса, золотий логарифм базовий і висотний. Учасник міжнародних науково-технічних конференцій, симпозіумів, з’їздів, виставок. Наукові розробки презентувалися у Нью-Йорку (США), Едмонтоні (Канада), Ванкувері (Канада) тощо.
Євген Устянич народився 6 січня 1938 року на Львівщині в селі Дубровиця. У трирічному віці пан Євген та родина дивом були врятовані від розстрілу під час Другої світової війни.
Після війни, закінчивши Дубровицьку школу, Львівську середню школу № 11 та курси водіїв автомобіля, пан Євген отримав першу посаду — різноробочий Львівської автобази «Укрголоввторсировина». Згодом став студентом Бродівського педагогічного коледжу і після закінчення з відзнакою став викладачем у цьому коледжі.
Працював на кафедрі загальнотехнічних дисциплін фізико-математичного факультету Дрогобицького педагогічного інституту, одночасно заочно навчався на фізико-математичному факультеті Львівського університету імені Івана Франка та на вечірньому відділенні у Дрогобицькому філіалі Львівського політехнічного інституту.
У 1965−1967 роках працював інженером з раціоналізації і винахідництва, потім інженером-конструктором на Львівському заводі «Теплоконтроль». Тричі був переможцем технічних конкурсів на цьому заводі.
З 1967 року працював у «Львівській Політехніці» на різних посадах. Також був членом чоловічого хору «Орфей» професорсько-викладацького складу «Львівської Політехніки». Проходив стажування у США, Колумбійський університет, Нью-Йорк.
Автор книг «Золота пектораль», «Теоретичні основи капсулювання дисперсних матеріалів», «Золотий логарифм і його застосування. Еліпс і рівняння його довжини», «Кібернетика у фармації» тощо. Активно працював над різними екологічними проблемами.
Нова робота артистки поєднала сучасне звучання, проникливу лірику та щиру жіночу емоцію, знайому сьогодні тисячам…
На подіум в етновбранні вийшли українки, життя яких назавжди змінила війна