Китайський Новий рік у Львові, фото 4studio
Свято Китайського нового року, яке вдесяте мало відбутися у Львові, скасували. Про це повідомив організатор фестивалю, голова Міжнародної громадської організації “Лянь хва” Юрій Котик, пише Четверта студія.
“Провести свято планували 11-12 лютого. Сумно, що цього року такої можливості не буде. Наша організація є багаторічним організатором і засновником фестивалю. Але у зв’язку з коронавірусом, і ситуацією, яка склалася в країні, наші партнери, на жаль, не можуть профінансувати це свято. Сподіваємося, що у майбутньому Львів повернеться до нормального життя. І гості міста та львів’яни зможуть знову насолодитися цим святом весни – Китайським Новим роком”, – повідомив Юрій Котик.
За кількістю відвідувачів святкування Китайського Нового року у Львові було наймасштабнішим у Європі. “У 2013 році ми зафіксували рекорд – впродовж двох днів фестиваль відвідали понад 30 тисяч гостей, – повідомив Юрій Котик. – За дев’ять років існування фестивалю захід відвідали близько мільйона осіб”.
До організації фестивалю долучалися ресторани, кафе, нічні клуби. Масштабні святкування відбулися у львівській Опері та на Площі Ринок. Захід підтримували Посольство КНР в Україні, Міністерство культури КНР, Львівська ОДА і Львівська міська рада.
Завдяки фестивалю львів’яни та гості міста побачили ходу 20-метрових вогняних драконів, лазерне шоу, феєрверки та запуск китайських повітряних ліхтариків. Топовою подією фестивалю стала вистава “Пори року” в Опері та приїзд шаолінських монахів, які вперше демонстрували свою майстерність бою в Україні.
“Ми запрошували до Львова і Києва шаолінських монахів. Вони відкривали Олімпійські ігри в Китаї і закривали їх в Лондоні. Ці спортсмени побували у турне Європою. А в нашому Інституті фізкультури спільно з козаками давали майстер-класи, – повідомив Юрій Котик. – Минулого року до святкувань долучилося місто-побратим Львова Ченду. Це місто-заповідник панд. Тому для минулорічного фестивалю виготовили близько 20 скульптур панд. Їх розмалювали художники і тепер ці кольорові панди зберігаються у різних місцях”.
“Особливо чекали на це масштабне свято діти, для яких ми завжди готували особливі подарунки. Для вихованців сиротинців ми традиційно організовували безкоштовні катання на ковзанці, – розповів Юрій Котик. – Гості свята хотіли доторкнутися до червоного дракона. Вважається, що це на щастя, що він проганяє усе лихе. Дуже сумно, що ювілейні святкування потрібно перенести на наступний рік”.