Роман Віктюк. Фото: theworldnews.net
Відомого режисера Романа Віктюка поховають у родинному склепі на Личаківському цвинтарі у Львові.
Як пише «Четверта студія», про це Радіо Свобода повідомила племінниця театрального діяча – Катерина Віктюк. Тіло перевезуть із Росії, але наразі невідома дата.
Роман Віктюк заповів, щоб його поховали поруч із батьками. Тому родина виконає його заповіт.
Родинний гробівець на Личакові Віктюк придбав сам.
Як розповіла Радіо Свобода дизайнерка Роксолана Шимчук, вона постійно на зв’язку з друзями Романа Віктюка з Москви, також там перебувають і члени родини.
«Вже вирішується питання перевезення тіла у Львів. Ймовірно, після прощання з режисером у Москві його тіло одразу транспортуватимуть у рідне місто. Наскільки мені відомо, немає проблем щодо перевезення тіла. Є пропозиція від дирекції оперного театру у Львові, щоб прощання з режисером було у цьому закладі. Роман Віктюк помер від ускладнення після перенесеного вірусу COVID-19», – зазначила Шимчук.
Про те, коли саме буде прощання і обряд поховання режисера рідні повідомлять.
Народний артист України і Росії, режисер Роман Віктюк помер у Москві 17 листопада у 84-річному віці. Митець народився у Львові 28 жовтня 1936 році. У 1956 році закінчив акторський факультет Державного інституту театрального мистецтва у Москві. Працював у Львові у Театрі юного глядача.
А на початку 1990 року Віктюк заявив про бажання створити свій театр. У 1991 році він ставить вистави у різних театрах колишнього СРСР. У 1996 році театр Романа Віктюка отримав статус державного і власну будівлю в Москві, яка є пам’яткою архітектури. Режисер запрошував у свій театр талановитих акторів звідусіль, у його постановках брали участь зірки балету і оперного мистецтва.
У 1988 році його вистава «Служниці», яку привозив і у Львів, зробила фурор у театральному світі. Не забував про рідне місто, куди постійно приїжджав і презентував свої вистави.
Як повідомляє rg.ru, попередньо планується, що прощання з Романом Віктюком у його театрі відбудеться 20 листопада.
Це була людина, яка від народження навчила мене всьому. Мій «молодший братик», мій вчитель життя, мій маестро, мій…
Опубликовано Katrusya Viktyuk Вторник, 17 ноября 2020 г.
Коли мені було 4 роки, я вперше почув слова «Empty spaces, what are we living for?» на твоїй виставі «Рогатка». Тоді я…
Опубликовано Borys Viktjuk Вторник, 17 ноября 2020 г.