Якщо ми хочемо зупинити війну, то маємо говорити про потребу закритого неба, – Михайло Подоляк

Основними темами брифінгу із журналістами стали потреба закриття неба над Україною та вирішення проблеми з постачання продовольчих продуктів до міст, де найбільше точаться воєнні дії.

Детальніше про це розповів радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк, пише Четверта студія.

Закриття неба

Якщо ми хочемо зупинити війну, то маємо говорити про потребу закритого неба, щоб не було крилатих ракет та ударної авіації. І якщо ми вирішимо це питання упродовж одного-двох днів, то суттєво зміниться позиція противника на перемовинах. Зрештою, це стане початком припинення війни узагалі.

Усі країни зараз розуміють, хто є ініціатором цієї війни. За останні 7 днів ми отримали підтримку від багатьох західних партнерів. Вони мають остаточно зрозуміти усі ризики, які несе в собі та у своїй армії Росія, щоб врешті забезпечити безпольотне небо над Україною. Українці платять зараз високу ціну за свою свободу – життям сотень громадян. І якщо цього недостатньо для ухвалення рішення закрити небо, то атака зверху по мирному населенню буде продовжуватись.

Гуманітарні «зелені» коридори

Тактика окупантів така: спершу вони бомбардують населений пункт, заходять туди з суші та оточують зі всіх сторін. При цьому люди залишаються в епіцентрі, без змоги евакуюватись, чи отримати допомогу. Така ситуація стосується Харкова, Волновахи, Маріуполя, Щастя тощо.

Росія блокує гуманітарні «зелені» коридори для постачання необхідних продуктів. Міжнародний Червоних Хрест виступає посередником у наших перемовинах з Росією стосовно цього питання. Станом на зараз ми вирішуємо, як можемо зайти на окуповані території, щоб евакуювати людей або довезти туди продукти харчування, медикаменти.

Щодо побоювань участі Білорусі у війні

Перемовини між Україною та Росією відбуваються на території Білорусі. Усе тому, що агресор відмовляється від інших країн-посередників. Безумовно, ця територія – плацдарм для атаки на міста України. Сторона противника недооцінила Президента Володимира Зеленського та завищила свої очікування від власного ж вторгнення. Я б не перебільшував ризику участі Білорусі у війні. Так, вона надала свою територію, але не більше.

Пам’ятаймо, що українці – одна з найсильніших держав світу. Вірю в Україну!