Індивідуальний тепловий пункт. Фото: thermomodernisation.org
Львівська міськрада не зуміла використати майже 100 млн грн, виділених Мінприроди на проект реконструкції систем теплозабезпечення будинків із впровадженням індивідуальних теплових пунктів (ІТП).
Про це – у публікації ZIK.
Львів відмовляється від сучасного способу економії тепла
Відповідно до можливостей, передбачених Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Львівська міська рада ще у 2015 році звернулася до Мінприроди щодо погодження проекту «Реконструкція системи теплозабезпечення групи будинків Шевченківського району м. Львова з впровадженням індивідуальних теплових пунктів (ІТП)».
Мінприроди схвалило цей проект, розроблений львівським підприємством «Теплоенергопроект», який передбачав модернізацію теплозабезпечення 84 будинків Шевченківського району Львова із впровадженням індивідуальних теплових пунктів (ІТП). У межах бюджетної програми «Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату» Міністерство екології та природних ресурсів України у 2017 виділило кошти на згаданий проект.
Його було передано для реалізації до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго». У вересні 2017 року розпочато процедуру публічних закупівель, яка наразі не дала результату. Реалізація вказаного проекту передбачалася упродовж 2018 року, але…
Як пишуть спеціалізовані видання, індивідуальний тепловий пункт або ІТП – це комплекс автоматичних пристроїв, зазвичай розташований у підвальній частині будівлі та призначений для того, щоб приєднати внутрішньобудинкові системи теплоспоживання – опалення, гарячого водопостачання або вентиляції – до теплової мережі.
Одна з основних функцій ІТП – автоматичне регулювання теплового потоку, тобто коригування кількості гарячого теплоносія, який надходить з тепломережі, для забезпечення певної температури теплоносія на вході в систему опалення будинку залежно від поточної температури зовнішнього повітря. Погодозалежне регулювання дає можливість економити кількість спожитої теплової енергії. Іншими словами, якщо на вулиці тепло, то регулятор теплового потоку в індивідуальному тепловому пункті знижує температуру теплоносія, що циркулює в системі опалення, для забезпечення комфортної температури повітря в опалюваних приміщеннях, а якщо холодно – підвищує її, згідно із заданими налаштуваннями.
Директор департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА Руслан Гречаник пояснює: такий проект для Львова мав стати першим у Львівській області, його втілення дало б економію тепла та зменшення викидів в атмосферу на понад 30%. Однак, «Львівтеплоенерго» з 2017 року і досі не спромоглося провести процедуру закупівель та визначити підрядника для виконання робіт.
«На проект виділено 92 млн грн. Це перший такий проект у Львівській області. Тоді ще Олег Синютка був заступником міського голови Львова та ініціював цю роботу, однак далі його не спромоглися закінчити, – каже Р.Гречаник. З його слів, наступного року такі проекти планують втілювати в обласних комунальних закладах і установах – охорони здоров’я, освіти, культури.
Чи може місто втратити ці кошти? Зі слів Р.Гречаника, львівські керівники вже отримали попередження з міністерства: якщо не буде визначено замовника і розпочато реалізацію, кошти повернуться назад.
Тендери завершилися нічим
Багаторічний керівник «Львівтеплоенерго» Степан Пакіж, ймовірно, не мав часу на такі проекти, а займався іншими речами. Як відомо, на сьогодні С.Пакіж, якого міський голова Львова Андрій Садовий називав «найкращим керівником теплоенерго України», звільнений та є фігурантом низки кримінальних справ.
В.о. директора «Львівтеплоенерго» Богдан Камінський прокоментував для IA ZIK, чому ж досі не проведено тендери та не обрано переможця для втілення такого важливого для господарки Львова проекту.
«Договір був підписаний у середині 2017 року між «Львівтеплоенерго» та Мінекології. Вони мали виділити кошти у сумі 92 млн грн. Було проведено два тендери, але вони не відбулися. Зараз готується документація щодо третього тендеру», – каже Б.Камінський.
На запитання, чому не відбулися тендери, відповідає: «Та не знаю. Жорстка конкуренція. Судилися між собою підрядники, подавали в АМКУ та скасовували проведення тендеру. На другому тендері був навіть визначений переможець, але він відмовився від виконання робіт. Так само відмовилися і наступні претенденти. Не залишилося жодного переможця».
Зі слів в.о. керівника «Львівтеплоенерго», третій тендер ще не оголошений, бо доробляється технічна документація.
Це перший масштабний проект такого плану для Львова, на який виділено державні кошти. У Львові наразі встановлені поодинокі ІТП у будинках. Щодо того, що кошти можуть бути повернені назад у Держбюджет, Б.Камінський зазначає: так не мало би бути. «Ні, так не має бути, тому що у нас договір продовжений до кінця 2020 року, тому кошти поверненню не підлягають», – запевняє він.
Відповідно до сайту Prozorro, на тендери, проведені восени 2017 року та на початку 2018 року зголосилися шість та чотири претенденти відповідно, однак вони не відбулися через «відхилення всіх тендерних пропозицій згідно із Законом про публічні закупівлі».
Як відомо, команда чинного міського голови Львова А.Садового, добре вміє позичати гроші, набирати борги у міжнародних фінансових інституцій під відсотки. А от належно використати бюджетні гроші, надані для міської господарки – не завжди.