Як у Львові працює лабораторія де роблять ПЛР-тести на коронавірус і чого їй бракує

Найбільш точні ПЛР-тести на коронавірус тепер роблять не тільки в Києві, а уже і в лабораторіях більшості обласних центрів.

Як пише «Четверта студія», про це – у публікації DW.

Тести на полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) вважаються найбільш точними при виявленні нового коронавіурсу. Тепер ПЛР-тести роблять не тільки в Києві. Їх почали виконувати в державних лабораторіях більшості обласних центрів, що помітно пришвидшує виявлення інфікованих. Зокрема, тепер підозрювані на COVID-19, наприклад, на Львівщині чекають на результат не 5-6 днів, як раніше, а можуть отримати його за добу.

Як досліджують коронавірус в Львівському обласному лабораторному центрі міністерства охорони здоров’я України, DW розповів заступник директора закладу Олег Когут.

DW: Пане Олеже, чому на результати ПЛР- тестів чекають так довго?

Олег Когут:  Тому що дослідження – це досить складний, тривалий процес, який проходить декілька етапів. Спершу виділяється генетичний матеріал збудника, якщо ми говоримо про COVID-19, то це – рибонуклеінова кислота (РНК). Далі йде, відповідно, ідентифікація того, чи справді цей генетичний матеріал відповідає збуднику COVID-19.

На тому обладнанні, яке сьогодні є в нашому лабораторному центрі, та й зрештою, як і в більшості лабораторних центрів України, цей процес триває відносно довго. Для проведення повного циклу дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції потрібно 8 годин, а іноді і довше.

Як багато тестів на коронавірус ви зараз виконуєте?

Зараз лабораторія завантажена дуже сильно, оскільки звернень є багато. Людських рук бракує. Пропускна спроможність нашого лабораторного центру наразі –  40 проб на день, але ми плануємо цю кількість збільшити. Якщо залучимо ще іншу лабораторію, з якою вже підписані документи, то зможемо робити до 100 проб на день.

Зараз у нас задіяні 18 працівників двох лабораторій: у вірусологічній лабораторії у нас працює вісім фахівців: два лікарі і шість осіб середнього медичного персоналу. А в лабораторії особливо небезпечних інфекцій – десять фахівців: Три лікарі і сім – середньої ланки. Вони працюють позмінно, групами, тобто, всі ці люди на різних етапах задіяні в процесі проведення досліджень.

Чи навчали їх як поводитись з новим вірусом?

Наші лікарі проходили відповідне навчання на базі Центру громадського здоров’я МОЗ України. Вони постійно і системно проходять курси підвищення кваліфікації. Так само і середній медичний персонал проходить відповідне навчання. Крім цього, їх контролюють лікарі.

Яких правил безпеки ви дотримуєтесь, щоб не заразились працівники і вірус не вийшов за межі лабораторії?

По-перше, готується певним чином приміщення: спочатку його очищають, потім дезінфікують хімічними речовинами і бактерицидними опромінювачами, далі люди одягають костюми біозахисту, респіратори, окуляри і так працюють.

Рівень нашої лабораторії відповідає такому рівню, як BSL-2. Тобто, біологічна безпека повинна відповідати високим стандартам: як для працівників, так і для приміщення, щоб в проби часом не потрапило щось зі сторони і дало неправдивий результат.

Як відбувається сам тест?

У підозрюваного на коронавірус береться мазок з носоглотки. Далі пробірки з біоматеріалом з лікувального закладу везуть до нас. Ми проводимо його реєстрацію. Далі йде виділення РНК, накопичення та ідентифікація. Для цього потрібна низка спеціального обладнання: наприклад, так звана шафа біологічної безпеки, в якій вмонтована система вентиляції, і в якій є система біозахисту, тобто бактерицидні лампи, які унеможливлюють потрапляння з навколишнього середовища зайвих частинок. Це – перша частина, де проводиться підготовка проб. А далі є низка інших приладів, через які проходить уже накопичення, виділення та ідентифікація РНК. Тому процес є таким тривалим.

У багатьох художніх фільмах працівники лабораторії, які працюють з небезпечними вірусами, одягнуті в спеціальні скафандри. Ви теж маєте такий спецодяг?

Ні. По-перше, таких скафандрів в нас нема, а по-друге, для цього вірусу ті костюми індивідуального захисту, які ми маємо, цілком достатньо. Це такі самі костюми, які є в лікарів інфекційної лікарні, які працюють з хворими на коронавірус. Єдина проблема є в тому, що зараз цих костюмів бракує. Склалась така ситуація, що їх просто купити немає де. Ми шукаємо по фірмах, які торгують такими засобами, але, на жаль, їх ніде нема. З різних сторін нам обіцяють благодійники допомогти з засобами індивідуального захисту. Ми на це сподіваємось, бо нам їх дуже бракує. З тим навантаженням, що в нас є, костюмів індивідуального захисту вистачить на 7-10 днів.

Як ви утилізуєте використані матеріали, пробірки?

Передовсім, відбувається знезараження методом автоклавування. А далі в  нас є договір з фірмою, яка забирає всі наші медичні відходи, і вона все це утилізує.

ПЛР-тести, які ви використовуєте, були привезені з Китаю. Багато країн, як Іспанія, Нідерланди, Туреччина, Малайзія зараз нарікають на швидкі тести китайського виробництва через їхню низьку ефективність. Чи є у вас якісь зауваження до отриманих ПЛР-тестів?

Ми не оцінюємо тести, бо не можемо оцінити наскільки вони погані, чи хороші. Ми їх маємо, і ми ними працюємо. В нас є періодична верифікація через Центр громадського здоров’я МОЗ України, тобто, поки що ніяких претензій у нас не було. Але, крім китайських, ми ще маємо німецькі тест-системи, на яких працюємо. І є ще корейські, але там нам ще бракує одного компоненту.

А чи є різниця поміж ними?

Оцінювати, які з них кращі, – це не в моїй компетенції. Я не можу візуально дати оцінку:  ці – такі, а ці – інші. Принцип в обох – приблизно той самий.

А чи можуть ПЛР-тести помилятись?

Цього я теж оцінити не можу. Якщо їх доставили, і вони мають відповідні документи, що ними можна працювати, то чому вони мають бути неточними? Хіба що, можлива людська помилка. Про це можна говорити. Людський фактор не відкинеш.

Як часто ПЛР-тести спростовують швидкі-тести?

Поки що в нас такого не було, але це – цілком можливо. Швидкі тести – менш чутливі.  Ними визначаються антитіла, коли вже в організмі людини збудник є вже хоча би 5 днів, а в принципі, 7 днів і більше, тільки тоді виділяються антитіла. Тому, якщо збудник потрапив тільки в перші дні, швидкі тести нічого не покажуть.

Коментарі