Як у Львові гуманітарка могла стати частиною мерської системи

“Риба гниє з голови”: як у Львові гуманітарка могла стати частиною мерської системи

У перші місяці повномасштабної війни Львів перетворився на один із головних гуманітарних хабів країни. Саме тут концентрувалися потоки допомоги з Європи — продукти, медикаменти, техніка, спорядження. Усе це проходило через міську інфраструктуру, яка перебуває під прямим управлінням мера Львова Андрія Садового.

Втім, уже згодом з’явилися тривожні сигнали: чи була ця система справді прозорою — і хто насправді контролював розподіл допомоги?

Як повідомляло видання Коментарі Україна з посиланням на дані МВС, саме Львівщина опинилася серед регіонів, де виникало найбільше питань щодо гуманітарки. Йшлося про непрозорість процесів, відсутність чіткої звітності та незрозумілий розподіл ресурсів.

І тут постає ключове питання: чи могли такі масштабні процеси відбуватися без відома міського голови?

Формально відповідальність часто перекладається на заступників або окремі структури. Зокрема, у публічному просторі згадувався колишній заступник мера Геннадій Васьків. Однак системність процесів, обсяги ресурсів і тривалість функціонування цієї моделі ставлять під сумнів версію про “локальні зловживання”.

Адже гуманітарні потоки такого масштабу — це не рівень одного чиновника. Це рівень управління містом.

Окрему увагу привернула діяльність благодійних і комерційних структур, які працювали у зв’язці з гуманітарними поставками. Зокрема, йдеться про взаємодію міжнародної організації Slava Ukraini та української компанії IC Construction, зареєстрованої у Львові.

Після початку війни компанія, яка раніше займалася будівництвом, різко змінила профіль і почала працювати з гуманітарною допомогою. При цьому вона залишалася комерційною структурою та демонструвала значні прибутки — понад 41 млн грн доходу і близько 9,3 млн грн чистого прибутку.

У 2024 році історія отримала міжнародне продовження: естонська прокуратура висунула обвинувачення засновниці Slava Ukraini Йоханні-Марії Лехтме. За версією слідства, йдеться про можливе привласнення коштів і контракти на перевезення гуманітарки за завищеними цінами.

І знову ж таки — ключове питання залишається відкритим: якою була роль міської влади Львова у цих процесах?

Чи могла система, через яку проходили мільйони євро допомоги, працювати без політичного “даху”? Чи не є практика перекладання відповідальності на підлеглих способом уникнути відповідальності на найвищому рівні?

Експерти наголошують: у подібних історіях не буває випадковостей. Якщо існує схема — вона завжди має управлінський центр.

І саме тому принцип “риба гниє з голови” у цьому випадку звучить особливо актуально.

Станом на сьогодні правоохоронні органи продовжують перевірки, а журналісти — розслідування. Однак навіть без остаточних вироків очевидно: історія з гуманітарною допомогою у Львові ставить серйозні питання не лише до окремих чиновників, а й до всієї системи управління містом — і до її керівника зокрема.